Україна вчора намагалася закріпити за собою статус лідера у демократичних процесах. У цих пориваннях Президенту Вікторовi Ющенку допомагає його близький друг, грузинський колега Михаїл Саакашвілі. Після того як обоє президентів у серпні цього року в Боржомі дегустували грузинські вина на приватній дачі, вони урочисто оголосили про свою ідею — створити Спільноту демократичного вибору, і підписали відповідну декларацію. В ній лiдери двох революцiй запросили долучитися до ініціативи всі країни Балто-Чорноморсько-Каспійської вiсi задля подальшої демократизації регіону. Власне, оскільки право проводити перший Форум спільноти було віддано Києву, це дало Україні шанс отримати статус нового регіонального лідера.
І хоча після проголошення цієї боржомської декларації потенційні учасники Спільноти не поспішали реагувати на запрошення, завдяки титанічним зусиллям українського зовнішньополітичного відомства вчора у першому Форумі Спільноти взяли участь 23 делегації країн регіону, вісім із них представлені на найвищому, президентському, рівні. Зокрема, вчора у Києі побували президенти Грузії, Естонії, Словенії, Македонії, Латвії, Молдови, Литви та Румунії.
До речі, за два дні до Форуму не було відомо, чи приїде хтось із боку Росії. Як повідомив у середу ввечері, на прохання «УМ», міністр закордонних справ України Борис Тарасюк, «ми ще чекаємо на підтвердження їхньої участі». Росія таки була представлена вчора на Форумі, що відбувався в «Українському домі», але навіть не міністром, а радником російского посольства в Україні. До речі, йому слова на заході так і не надали, ймовірно, саме через невідповідний статус у порівнянні з іншими промовцями.
Присутність російської сторони була однією з головних інтриг Форуму. Адже одразу після оголошення ініціативи Ющенка—Саакашвілі у Москві політики та політологи пов'язували її з намаганням створити об'єднання проти Росії, а також організацію, альтернативну СНД. Однак в Україні вважають некоректним порівняння Спільноти зі Співдружністю, оскільки у першої, на відміну від СНД, не буде ні структури, ні апарату. Спільнота демократичного вибору є своєрідною неофіційною, але престижною «тусовкою», яка не буде юридично оформлена. Водночас це є регіональна ланка Спільноти Демократій, утвореної в 1999 році міжнародною коаліцією цілої низки держав і, власне, новоутворена Спільнота втілюватиме цілі основної, але в конкретному регіоні.
Оскільки метою є поширення демократичних цінностей, то власне від учорашнього Форуму та загалом від Спільноти очікували якихось конкретних сигналів у бік тих країн регіону, зокрема пострадянського простору, де проблеми з демократією є кричущими. Але, до прикладу, про Білорусь та Азербайджан згадано було якось дуже вже обтічно і лише з вуст одного-двох промовців. До речі, з боку Азербайджану теж приїхав представник, який у своїй промові доволі нудно розповідав про їхню владу, яка «розробляє програми для зміцнення демократії», «але шлях до демократії складний і довгий». Учасники Форуму зробили вигляд, що повірили, і тимчасово забули про масові фальсифікації парламентських виборів та побиття мирної демонстрації у Баку. При цьому залишався задоволеним проведенням Форуму і лідер білоруської опозиції Олександр Мілінкевич, який виступав із промовою днем раніше — у четвер відбувався Громадський Форум Спільноти демократичного вибору, де брали участь громадські організації. В коментарі «УМ» він сказав, що від київського Форуму, насамперед, хотів набратися досвіду в демократизації країни. Також його не схвилювало, що про Білорусь говорили так мало. Мовляв, учасники не могли приділяти всю увагу проблемі з Лукашенком.
«Форум не ставить за ціль бути проектом проти когось. Ми виходимо з того, що кількість тих викликів та проблем, які стосуються економіки наших багатосторонніх стосунків, є така, що країни регіону повинні прийти до формату, перш за все, політичної співпраці. І тому, коли ми говоримо про план дій, то саміт займатиметься проблемами демократії, свободи слова, проблемами, які стосуються прагматичних, економічних, гуманітарних та інших проектів. Це проект, як об'єднати, а не як роз'єднати спільноту регіону. Тому ми лишаємося відкритими для країн, які сьогодні не взяли участь», — намагався розставити крапки над «і» Президент України Віктор Ющенко щодо справжньої цілі Спільноти. Він додав, що у рамках Спільноти можуть виникати важливі для регіону трансконтинентальні проекти, в тому числі бізнесові. Уже вчорв вiн звернувся до мiжна-родних партнерiв iз пропозицiєю взяти участь у будiвництвi найбiльшого торговельного порту на Чорному морi — Донузлав.
Власне, мабуть, це і є справжня основна мета подібного заходу — зібравшись під прапорами демократії, поговоривши на вічні та абстрактні теми, дійти до головного — навести контакти для економічної співпраці. Ще раніше заступник глави українського МЗС Ігор Долгов заявляв, що «не слід очікувати» від Форуму вирішення якихось конкретних проблем. «Це не те місце і не та подія», — додав він.
У результаті вчорашня подія перетворилася на міжнародний захід із відзначення річниці Помаранчевої революції. Усі виступаючі згадували і хвалили українців за активну громадянську позицію, яку вони проявили рік тому. Також кожен другий промовець згадував, як відбувалися схожі зміни у них. Загалом тригодинна розмова на тему «яка чудова ця демократія і як ми її всі любимо» закінчилася прийняттям декларації, в якій учасники Форуму пообіцяли її і далі любити.
Наступного разу всі підписанти зберуться у Бухаресті, потім у Вільнюсі й нарешті восени наступного року — в Тбілісі.