Судний день

      Сказати чесно, Помаранчева революція мало уявляється без екранів телевізорів. Тих, які стояли на Майдані й транслювали новини для демонстрантів, тих, що встановили для правоохоронців біля Адміністрації Президента; її складно уявити без зворушливих роликів; без новин і трансляції засідань Верховного Суду. Нудна, здавалося б, річ — багатогодинний офіціоз, але трансляцію із зали ВСУ дивилися мільйони. Це й не дивно. Рішення Верховного Суду, який визнав результати другого туру президентських виборів такими, що не підлягають встановленню, скасував їх і призначив «третій тур» на 26 грудня, стало чи не найважливішою подією в Помаранчевій революції.

      Законодавчої бази для скасування другого туру виборів не було. Висувалися різні версії: хтось передбачав, що ВСУ скасує вибори загалом, і все доведеться починати заново; хтось чекав, що скасують другий тур, а ношу підготовки законодавчої бази для завершення виборів візьме на себе парламент. Закінчилося ж усе несподіванкою. У той критичний момент Верховний Суд узяв на себе величезну відповідальність і постановив: підсумки другого туру голосування визнати недійсними через «системні» фальсифікації, а Центральну виборчу комісію зобов’язав призначити «третій тур» на  26 грудня. Судді пішли на безпрецедентний крок, адже подібних підстав ВСУ не дає жоден закон. Але в умовах існування явних дірок у виборчому законодавстві Суд сперся на Конституцію. Саме Основний закон встановлює фундаментальне право громадян — обирати. І це право ніхто, даруйте за тавтологію, не мав права відібрати.

      За цей рік багато чого змінилося. Організатори системних фальсифікацій, фактично визначені Верховним Судом,  досі не покарані прокуратурою і судом звичайним. Багато пертурбацій відбулося в команді тих адвокатів, які обстоювали народний вибір. А це — нардепи Микола Катеринчук і Юрій Ключковський, адвокати Микола Полудьонний, Олексій Рєзников, Сергій Власенко, Світлана Кустова та Павло Єльник. Катеринчук став головою виконкому НСНУ, Ключковський — представником Президента у парламенті, Полудьонний — радником Ющенка з юридичних питань. Інші все ще займаються адвокатською діяльністю. Парадокс, але доля розвела Ющенка та двох його захисників, Рєзникова та Власенка, по різні боки барикад. Вони виступали адвокатами власників «Криворіжсталі» в той час, коли держава через суди домагалася визнання її попереднього продажу недійсним. Ці ж адвокати представляють інтереси пінчуківського «Придніпров’я» у справах навколо Нікопольського феросплавного заводу. А з НФЗ, до речі, взагалі вийшла цікава ситуація. Бо інтереси держави у справах навколо заводу представляє... ще один адвокат Помаранчевої революції, Єльник. Прикро, але під час засідання колишні бойові товариші дозволяли собі не зовсім коректні випади.

      Зате інша адвокатеса, пані Кустова, толерантно поставилась до роботи своїх колег. «З Власенком і Рєзниковим я підтримую дружні стосунки, — повідомила вона під час інтернет-конференції на сайті «Оглядач», — але не хотіла б коментувати якісь характеристики щодо вибору клієнта». Водночас, Світлана Кустова додала, що «коли мені надійшла така пропозиція — представляти інтереси відомих угруповань по «Криворіжсталі» — я відмовилася». Скидається на те, що Пінчук свідомо хотів залучити до свого захисту і до юридичної боротьби з Ющенком тих, хто ще зовсім недавно захищав його, Ющенка (а ще точніше всього народу), інтереси.

      Окремі слова подяки мають лунати суддям. Хай сьогодні вони у чомусь демонструють промахи, заангажованість або дивні політичні симпатії (до Піскуна, приміром), але тоді свою роль відіграли. «Я захоплююсь суддями Верховного Суду, — каже Світлана Кустова, — які змогли протидіяти безпрецедентному тиску та прийняти сповна законне й обгрунтоване рішення. І захоплююсь людьми, які стояли на Майдані, які фактично були нашим щитом, нашим захистом — і суддів, і учасників процесу».

      Сьогодні, у річницю винесення рішення Верховного Суду, відбудеться міжнародний форум «Право і демократія для України», а завтра Микола Катеринчук презентує збірку «Адвокати Помаранчевої революції».