«Уся правда» про підземні досліди

      Від учора кияни могли придбати в касах метро нову картку для оплати проїзду. Її, на відміну від старого проїзного, не треба пхати до щілини на турнікеті, не обов'язково навіть витягати із гаманця чи сумки — розумна техніка забере «свої» 50 копійок безконтактним способом, треба тільки підійти до терміналу поближче. Преса, ясна річ, не оминула увагою цю подію, але деякі «факти», що з'являлися на сторінках окремих інтернет-видань, бентежили як пасажирів, так і керівництво столичної «підземки».

      «Ну що взяти з цих журналістів? — бідкається начальник прес-служби Київського метрополітену Олександр Суботін. — Побачили в інтернеті інформацію, переписали, не перевіривши, щось не зрозуміли, ось і виходять новини, нібито нова безконтактна картка коштує 7 гривень. А кияни підуть до каси, побачать іншу ціну і почнуть завалювати нас телефонними дзвінками... Щоб ви знали, 7 гривень — це заставна вартість картки, а до неї додається ціна проїзду (50 поїздок по 50 копійок — це 25 гривень). Ось і порахуйте».

      Як розповів «УМ» Олександр Олексійович, раніше дослідні картки перевіряли на працівниках метрополітену, тепер екпериментальна партія (усього 5 тисяч екземплярів) надійшла для реалізації киянам.  

      За словами Олександра Олексійовича, картки дуже зручні у використанні: їх не треба витягати з гаманців, оскільки нові пропускні автомати зчитують сигнал на відстані п'яти сантиметрів: «На турнікеті є невелике віконце, ви проносите над ним гаманець із карткою, і йде процес зчитування. На турнікеті загоряється зелена лампочка і з'являється напис: проходьте, у вас залишилося 20 (5, 10, 17...) поїздок. У принципі, картку можна навіть із сумки не витягати, треба тільки покласти її так, щоб автомат міг отримати сигнал».

      Безконтактні картки, на відміну від проїзних на місяць, не матимуть терміну дії, і це дуже зручно для людей, які користуються метрополітеном не щодня. «Скажімо, ви купили проїзний на грудень, а потім поїхали у відрядження або захворіли, і все, гроші «згоріли», — говорить Олександр Суботін. — А тут усе залишається на місці, і я вважаю, що це дуже справедливо». А якщо пасажирові раптом захочеться відмовитись від використання такої картки (якою, до речі, можна користуватися протягом 10 років), він може її здати (тільки, звичайно ж, не поламану) й отримати назад свої 7 гривень.

      Проблем із поповненням рахунку на новій картці теж не буде, запевняє столичний метрополітен. Достатньо підійти до будь-якої каси метро і простягнути касиру гроші разом із «нульовим» шматочком пластику. Приємно, що ви зможете кинути на рахунок будь-яку суму — від однієї до 500 гривень, і ніхто не буде нав'язувати клієнту, яку кількість поїздок йому треба передплачувати. Не хочете штовхатись у черзі до каси — будь ласка, можете скористатись спеціальними автоматами. Квадратні пристрої сірого кольору, які з радістю «запишуть» ваші гроші на магнітну доріжку проїзного, вже є на кількох станціях метро, зокрема, на «Лісовій» та «Бориспільській».

      Крім звичайних карток, пасажири метро зможуть замовити персональні — із зазначенням даних власника (вони, ясна річ, будуть дорожчими). Якщо людина «посіє» проїзний документ або ж картку вкрадуть разом із гаманцем, на прохання власника, рахунок буде заблоковано, і ніхто не зможе покататися в «підземці» за чужий кошт. Найприємніше, що поїздки, які залишилися на загубленій картці, нікуди не дінуться — їх перепишуть на новий шматочок пластику, і гроші не пропадуть.

      Як зазначив пан Суботін, введення в користування безконтактних карток є першим етапом до переходу на нову систему оплати за проїзд у столичному метро. Зараз одночасно діють жетони, традиційні проїзні квитки та безконтактні картки, але старі проїзні потроху вилучатимуть з обігу. Десь наприкінці весни — на початку літа наступного року метро перейде на другий етап, коли залишаться тільки жетони й безконтактні картки. Третій етап (осінь 2006-го) передбачає перехід на «зональну» оплату — залежно від дальності поїздки. Тоді картки треба буде підносити до турнікетів не лише на вході в метро (автомат знімає з рахунку вартість однієї поїздки), але й на виході з нього (автомат повертає вам «решту», якщо ви проїхали всього дві-три зупинки, а не від кінцевої до кінцевої). «Нехай це буде 20—30 копійок, але все одно приємно, — посміхається пан Суботін. — А хто гроші не рахує і не хоче затримуватись на виході, може просто подарувати цю решту метро — ми не проти». І ніякого «платіть за вихід»: ніхто не братиме плату за проїзд повторно, як цього побоювались деякі видання! І жетони ніхто не скасує — вони в будь-якому разі залишаться як вигідна для гостей міста форма оплати проїзду.