Атрибутика дев'ятого саміту «Україна—Євросоюз» була оформлена лебедями, що розпустили крила та полетіли високо в небо. Саме ця «картинка» відображала дух учорашньої події, на яку чекали тут так довго і яка тривала лише дві години.
Напередодні саміту український міністр закордонних справ Борис Тарасюк виглядав щасливим. Увечері, повертаючись з Одеси (де за участю Генсека Ради міністрів ЄС Хав'єра Солани було урочисто відкрито місію Єврокомісії з надання допомоги в питаннях українсько-молдавського кордону), у літаку Тарасюк випромінював неабиякий оптимізм щодо саміту, усміхався, розповідав про очікувані «позитивні месиджі» з боку Європи. А з трапа до свого авто йшов, обiйнявшись зі ще більш усміхненим єврокомiсаром Соланою.
«Я очікую, що це буде один із найбільш продуктивних самітів за всю історію зустрiчей у форматi «Україна—ЄС» з точки зору посланих нам сигналiв та дуже важливих документів, які будуть підписані», — заявив у відповідь на запитання «УМ» Борис Тарасюк. За його словами, вперше такі документи підписуються на найвищому рівні з обох боків, що свідчить про надання обома сторонами великого значення характеру цих угод. Також міністр відзначив, що Україні «не буде соромно» за оцінку Євросоюзом виконання Плану дій «Україна—ЄС», пiдписаного в лютому i розрахованого на три роки.
Стосовно основного месиджу, то, звісно, Тарасюк мав на увазі політичне рішення про надання Україні статусу країни з ринковою економікою. І учора, як і очікувалося, у спільній заяві лідерів Євросоюзу прозвучало, що «Україна виконала технічні критерії, необхідні для надання ринкового статусу для торговельного захисту». Тепер, за словами Президента Віктора Ющенка, ще потрібно місяць-два для вирішення технічних питань переходу від політичної заяви до формального надання статусу ринкової економіки.
«Зміна статусу тягне за собою цілий логічний ланцюжок змін наших стосунків. У тому числі в політиці антидемпінгових розслідувань, митних тарифів, платежів тощо. Ми переключили режим наших стосунків на якісно інший!» — заявив Президент.
Але, окрім омріяного статусу, учора керівництво нашої держави отримало неабияке вдоволення від загальної оцінки з боку Євросоюзу. Особливо не скупився на компліменти головуючий на саміті прем'єр-міністр Британії Тоні Блер. «Люди в Україні надихнули всю світову спільноту. Всі стежать за вашим поступом із почуттям захвату і солідарності... Перспектива України дійсно дуже-дуже чітка... Я із захопленням спостерігаю за роботою Віктора Ющенка...» — встиг сказати стільки хорошого буквально протягом декількох секунд містер Блер. Він також зауважив, що «велика різниця полягає в тому, чим була Україна рік тому, і чим вона стала зараз». І тому вчорашній саміт, на його думку, став самітом великих можливостей, потужним кроком для подальшого розвитку, в якому Євросоюз та Великобританія будуть партнером для України. Зокрема, й у питанні вступу України до СОТ. Блер висловив сподівання, що станеться це на початку наступного року. А Президент Єврокомісії Хосе Мануель Баррозо, у свою чергу, висловив упевненість в успішному завершенні переговорів про спрощення візового режиму для українців.
До того, що дев'ятий саміт «Україна—ЄС» і перший за президентства Ющенка є найуспішнішим за всі попередні, схилялися практично всі: як українське керівництво, так і «євросоюзівське». А як висловився у коментарі «УМ» представник України при ЄС посол Роман Шпек «саміт найуспішніший не лише в історії України і ЄС, а надзвичайно успішний для Великобританії як головуючої країни в ЄС». Адже результати десяти місяців нової влади надихнули Президента Єврокомісії Баррозо на два висновки: «Україна — сильний партнер для Європи» та «Майбутнє України з Європою».
На доказ цих тверджень можна згадати про три документи, підписані вчора між Україною і ЄС у рамках саміту. Зокрема, Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між Європейським союзом та Україною, угода про співробітництво щодо цивільної глобальної навігаційної супутникової системи та угода про деякі аспекти повітряного сполучення. Віктор Ющенко особливу увагу звернув на другий документ, відзначивши, що «Україна приєдналася до родини проектів Galileo, і таким чином ми фактично наблизилися до підписання двосторонньої угоди між космічними агентствами України і Євросоюзу, яка б вже формулювала дорожню карту роботи між цими двома відомствами». Також Президент подякув ЄС за підписання енергетичного меморандуму, а саме за активну реакцію на ініціативу щодо цілого ряду енергетичних проектів у цьому плані. Зі свого боку, представники Євросоюзу наголосили на важливості імплементації цього меморандуму з метою поступової інтеграції енергетичного ринку України до ринку ЄС, а також зміцнення енергетичної безпеки. У третій угоді йдеться про підготовчий процес розширення транс’європейських транспортних коридорів.
Загалом, якщо перечитувати спільну підсумкову заяву з десяти абзаців керівництва Євросоюзу, то складається враження, що вона аж пересолоджена. Тут і про «відданість демократії і реформам» з боку української влади, і про впевненість, що парламентські вибори 2006 року будуть чесними і прозорими, і про прогрес в економічних реформах, і про зростаюче тісне співробітництво у сфері зовнішньої та безпекової політики, зокрема з питань регіональної стабільності та врегулювання криз, і про конструктивну роль Ющенка у врегулюванні придністровського конфлікту, і про продовження Україною безвізового режиму для країн-членів ЄС... Чи не кожне речення у заяві розпочинається зі слів «Лідери ЄС привітали...».
І жодного слова критики. Але, як пояснив у коментарі «УМ» Роман Шпек, «під час саміту зауважень не лунає ніколи», натомість звучать заохочення до продовження реформ. «Ми самі починаємо говорити про те, що хотіли б досягти значно більшого прогресу в боротьбі з корупцією, що нам не вдалося ще все зробити у реформуванні судової системи, і ці (наші. — Авт.) оцінки також сприймає Єврокомісія, яка відзначає, що серед цих заходів багато чого вже досягнуто, але заохочують нас до подальшої роботи і прогресу, щоб вийти на найвищу оцінку», — каже Шпек. Відповідно, за його словами, з боку ЄС лунало «заохочення до подальшого продовження економічних реформ, до подальшої адаптації законодавства до СОТ і подальшої боротьби з корупцією і організованою злочинністю».
Напередодні саміту глава українського МЗС Борис Тарасюк на прохання «УМ» особисто оцінив виконання Україною на цей момент плану дій «Україна—ЄС» на четвірку. «Ми ведемо власний моніторинг. Він доволі детальний і жорсткий. Останього разу на засіданні урядового комітету (з питань євроінтеграції. — Авт.) було прийнято досить критичні зауваження на адресу низки міністерств щодо виконання наших власних зобов'язань». Тарасюк запевнив, що «ми зараз починаємо моніторити щомісяця, як виконується План дій».
Термін виконання цього плану завершується через два з лишком роки. Часу залишилося досить мало, а роботи — багато. Однак учора Євросоюз дав вагомий стимул до надактивної праці. Зокрема лідери ЄС підтвердили свою готовність невідкладно розпочати консультації щодо укладення нової посиленої угоди між Україною та ЄС, яка має замінити Угоду про партнерство та співробітництво, як тільки будуть виконані політичні пріоритети Плану дій.
ДО РЕЧІ
Учора близько чотирьох тисяч прихильників партії Вітренко ПСПУ влаштували на майдані Незалежності мітинг, протестуючи проти приїзду до Києва для участі у саміті «Україна—ЄС» Верховного представника ЄС з питань загальної зовнішньої політики і політики безпеки Хав'єра Солани, а також проти приєднання України до НАТО. Як зазначає «УНІАН», цей мітинг транслювався на країни Західної Європи по супутниковому телебаченню, зокрема через супутник «Сиріус». Сама ж Вітренко відмовилася назвати джерела фінансування, завдяки яким вдалося у прямому ефірі здійснювати трансляцію мітингу.