«Біло-блакитний» «червонець»

      Партію регіонів поведе на вибори — а хтось сумнівався? — Віктор Янукович. Таке рішення президії політичної ради ПР, яке сьогодні обговорить політрада, а завтра має затвердити з'їзд, не є несподіваним. Але цікавинки починаються одразу за спиною Януковича. А за ним, другою у списочній колоні, стоїть... Ніна Карпачова, Уповноважений з прав людини Верховної Ради.

      У принципі, останній період діяльності омбудсмана на ниві активного відстоювання прав «політрепресованих» на кшталт пп. Колесникова, Різака, Кушнарьова etc свідчив про її опозиційні симпатії. Але віце-лідерство Карпачової у списку ПР... Тепер Ніна Іванівна зняла всі маски. Такого різкого вияву політичних симпатій вона не дозволяла собі ні рік тому, під час горезвісних президентських виборів (хоча вже тоді було підозрілим «мовчання» омбудсмана, проведеного на посаду фактично голосами тодішньої опозиції), ні раніше, коли з політичними правами громадян також вистачало проблем. А тут, після приходу нової влади, Карпачова активізувалася. Залучення Ніни Іванівни до списку Партії регіонів дає підстави стверджувати: не випадково. Представляючи Карпачову як другий номер списку, Віктор Янукович сказав, що партія «працювала із нею в контакті дуже тісно», і висловив сподівання, що з пані Уповноваженою вони вироблять законодавчу базу, «щоб права людини знову були захищені».

      Загалом перша п'ятірка списку Партії регіонів (його, повторимось, ще належить затвердити з'їздові) виглядає символічно. Якщо першим іде головний «апозиціонер» Янукович, а другою — борець за права його соратників Карпачова, то далі, власне, розташувались представники регіонів. Третій — представник Донбасу Георгій Скудар. Це малопомітний 63-річний народний депутат, обраний від мажоритарного округу з центром у Краматорську. У цьому скликанні Верховної Ради він усього три рази виступав із трибуни, і сім — із місця. Зате Скудар нажив собі чималий авторитет як президент Новокраматорського машинобудівного заводу. Свого часу його відносили до так званої «старшої донецької групи», до якої входив, зокрема, i Юхим Звягільський. У 1999-му Скудар удостоївся звання Героя України. Представляючи пана Георгія «номером третім», Янукович сказав, що це відомий підприємець, «який досяг прекрасних результатів на своєму підприємстві».

      Четвертий у списку «регіоналів» — чоловік із Західної України Тарас Чорновіл. Його появу на такій високій позиції теж можна розцінити як сюрприз. Бо, хоча Тарас й очолював штаб Януковича у третьому турі виборів, його авторитет у партії не є надміру високим. Внесення Тараса до чолівки ПР, очевидно, пояснюється наміром хоч якось охопити електорат заходу. Хоча любові до Тараса там зовсім мало, швидше, навпаки. Представляючи Чорновола, Янукович сказав, що він «має дуже великий запас ходу»: «Тарас завжди ніс у суспільство правду з властивою йому прямотою і відстоював ідеали нашої партії».

      Замикає першу п'ятірку представник Центру, голова правління ВАТ «Мотор-Січ» В'ячеслав Богуслаєв. Це відомий бізнесмен, який, утім, прославився і в політиці. Скажімо, десять років тому він був одним із тих, хто активно вмовляв екс-Прем'єра Леоніда Кучму піти на президентство. Ще затятіше Богуслаєв відстоював і Януковича під час минулорічних виборів. Саме він організовував «сині» мітинги в Запоріжжі, і саме йому належить фраза про «Восток, Восток і только Восток», який, мовляв, є пупом та годувальником усієї України.

      Шостою у списку «регіоналів» є Раїса Богатирьова, керівник фракції у Верховній Раді. Сьомий — «годувальник» Партії регіонів, олігарх і президент ФК «Шахтар» Рінат Ахметов. Восьмий — голова Луганської обласної ради Віктор Тихонов, дев'ятий — уже згаданий патріарх політичного Донбасу Юхим Звягільський. Замикає список перша «жертва» політичних репресій новітнього зразка Борис Колесников — керівник Донецької облради.

      Слід відзначити, що половина цього списку вже впритул стикалася з українським законом. На допити викликали і Януковича, і Ахметова, і Тихонова, і Колесникова. Останньому пощастило найменше: йому кілька місяців довелося просидіти у СІЗО. Проте все це товариство, навіть якщо слідство завершиться і передасть справи до суду, може бути спокійним про свою долю щонайменше п'ять років. Їх чекатиме світле майбутнє під куполом депутатської недоторканності. Якщо, звісно, колеги-нардепи не позбавлять їх імунітету.

      Одинадцятим у списку, до речі, теж є жертва «переслідувань». Це Євген Кушнарьов, який нещодавно розпустив свою «Нову демократію». Він, керівник Адміністрації Президента долитвинівського зразка, став і керівником штабу Партії регіонів.