Або ми, або НАТО?

      Офіційна Москва знову «лякає» Україну «санкціями» у разі її вступу у НАТО. Позавчора віце-прем'єр-міністр Росії Сергій Іванов заявив про ймовірність згортання двосторонньої співпраці у військово-технічній сфері, якщо Україна таки стане членом Північноатлантичного альянсу. За його словами, набуття Україною членства в Альянсі може призвести і до інших наслідків, зокрема, «що стосуються кордону». Зауважимо, що, за прогнозами експертів, у НАТО ми можемо опинитися уже в 2008 році.

      Цікаво, що про майбутні перспективи згортання цієї співпраці Іванов заявив якраз під час їх активізації. Позавчора він разом із міністром оброни України Анатолієм Гриценком підписав план співпраці між оборонними відомствами двох країн на 2006 рік і, як відзначив пан Гриценко, цей план включає вдвічі більше заходів, ніж у поточному році. Окрім того, за словами українського міністра, російська сторона висловила зацікавленість у розширенні кількох проектів військового співробітництва, зокрема у використанні полігону для підготовки льотчиків палубної авіації, розташованого у Криму. Відтак Гриценко і надалі переконаний, що питання НАТО не стане бар'єром для взаємин України з Російською Федерацією і не викличе жодних ультиматумів.

      Однак Сергій Іванов, наголошуючи, що «вступ у НАТО є суверенним правом кожної держави», акцентує, що так само «суверенним правом кожної держави (в цьому випадку Росії. — Авт.) є право вибору партнерів у питаннях військово-технічної співпраці». Віце-прем'єр додав, що тут «не все визначається тільки політикою — у питаннях співпраці присутні економічний та інші фактори».

      Водночас така позиція Росії є дещо дивною. По-перше, Російська Федерація як член Ради євроатлантичного співробітництва і важливий партнер Альянсу активно поглиблює свої стосунки із цією організацією. Свого часу Владімір Путін заявив, що «Росію та Північноатлантичний Альянс поєднує набагато більше факторів, аніж розділяє», а також, що РФ «стандартизує деякі речі під натовські зразки, оскільки так зручніше працювати на зовнішніх ринках озброєнь». По-друге, розірвання угод у військово-технічній співпраці може нашкодити самій Росії. Адже Україна виробляє та постачає своєму східному сусіду частину військового устаткування. Зокрема, колишній головком ВВС Росії генерал армії Анатолій Корнуков визнав, що у російської армії можуть виникнути проблеми з вишками радіолокаційних станцій для зенітних ракетних систем З-300, із запчастинами для вироблених в Україні літаків сімейства «Ан», яким оснащена військово-транспортна авіація Росії, а також із виробництвом двигунів для вертольотів сімейства «Мі», які виробляють у Запоріжжі. Однак у коментарі «Інтерфаксу-АВН» Корнуков із невиправданою самовпевненістю висловлював думку, що Росія «могла б обійтися без України, задіявши потужності» своїх авіабудівників та інших заводів. Щодо двигунів до вертольотів, то «рибінським моторобудівникам під силу освоїти випуск цієї продукції, але для цього, звичайно, доведеться купувати документацію».

      Зауважимо, що це вже не перша заява з боку Сергія Іванова щодо можливих негативних наслідків для України у разі її вступу до НАТО. У вересні віце-прем'єр заявляв, що у такому випадку Росія перегляне свої відносини з Україною «і не обов'язково у сфері безпеки». До речі, аналогічні заяви лунали на початку 90-х років, коли три прибалтійські екс-радянські республіки продекларували своє бажання вступити до Альянсу. Але прибалтів «шантаж» із боку росіян так і не стримав.

      Нагадаємо, що на попередню заяву Іванова українське МЗС відреагувало доволі спокійно. Мовляв, ідея аналізу наших відносин із Росією у контексті прагнення України набути членства в НАТО «є слушною і відповідає інтересам обох сторін». «Доцільно було б на експертному рівні вималювати вірогідне коло питань для обговорення між сторонами... Зокрема, в рамках підготовки Плану консультацій між МЗС України та РФ... українська сторона запропонувала включити пропозицію про проведення консультацій зі співробітництва з НАТО в наступному році (березень-квітень) у Москві. Думаю, що ми могли б сформувати коло двосторонніх питань для обговорення у контексті прагнення України набути членства в НАТО», — заявляв нещодавно речник МЗС Василь Філіпчук.