Чорні дні кампанії

30.11.2005

      Схоже, окрім молодіжного крила, у Партії регіонів пора створювати ще й підліткове. Бо саме на слухачів цього віку розраховані примітивні «страшилки» на кшталт: «Стоїть чорна-чорнюща столиця, а в ній — чорна-чорна (місцями помаранчева) влада, і вона застосовує чорний-чорнющий піар...» А поки, за відсутністю партійної наївної юні, подібними жахами лоскотали нерви дорослим і бувалим у виборчих бувальцях делегатам конференції Донецької обласної організації Партії регіонів.

      Попри певні сподівання у зібранні так і не взяли участь партійні лідери. Голова обласного осередку і голова облради Борис Колесников досі перебуває на лікуванні. А Віктор Янукович не навідався до земляків-однопартійців, бо подався аж до Красноярська на з'їзд «Єдиної Росії», де, сердешний, щиро попобідкався на тему суворих вітчизяних політичних буднів. Утім ремствувань та нарікань вистачало і в Донецьку, де делегати конференції про свою участь у виборчих перегонах розповідали, як про щось зловісне, лихе та моторошне. Зокрема заступник голови обласної організації ПР Анатолій Близнюк переконаний, що влада завдяки використанню адмінресурсу спробує будь-що зменшити очікуваний успіх на виборах «регіоналів». І взагалі: «Партія зіштовхнеться з таким чорним піаром, з яким ще ніколи не зіштовхувалась».

      Інші виступаючі теж віддали належне пророцтвам про залякування, утиски, переслідування, сваволю та беззаконня «регіоналів» з боку влади. А якщо й це не допоможе підступним опонентам, вони переконані, тоді представники влади вдадуться до відвертих провокацій, аби відібрати й оскаржити в ПР сподівану перемогу. Словом, про всілякі брудні технології («каруселі», «печиво», «відкріпників» тощо) та провокації тут розповідали з помітним знанням справи. І неспроста,  бо в залі нарешті були помітні й ті члени партії, яких підозрювали у причетності до масштабних фальсифікацій на минулих виборах і які саме через це змушені були «робити ноги» і на досить тривалий час причаїлися далеченько від Донецька та Києва.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>