Краще пізно, ніж ніколи?

      Український парламент таки призначив дату проведення місцевих виборів. Відбудуться вони 26 березня 2006 року як вибори до Верховної Ради. Відтак із цією новиною вичерпалася ще одна інтрига майбутніх перегонів — пройдуть парламентські та місцеві вибори одночасно чи окремо? До їхнього часового розмежування, нагадаємо, закликало чимало «виборчих» інституцій, включно з Центральною виборчою комісією та Комітетом виборців України. При цьому посилалися на велику «сирість» закону про вибори до місцевих органів влади, яка згодом може поставити легітимність перегонів під великий знак питання.

      За постанову про призначення місцевих виборів на 26 березня учора проголосувало 377 народних депутатів. Її підтримали всі фракції. Щоправда, в кількох із них хтось утримався або не голосував, а, приміром, у «Довірі народу» голоси розділилися порівну. Тож чекайте, шановні виборці, що 26 березня вам на дільницях знову видадуть кілька бюлетенів.

      Саму ж постанову Верховна Рада прийняла із запізненням. Вона мала ухвалити її до 26 листопада, тобто більш як за 120 днів до дня виборів. Не склалося — зазначений термін пропустили. Чи будуть в такому випадку вибори легітимними?

      «Залежить від того, як на це подивитися, — прокоментував «УМ» перший заступник голови Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Василь Гаврилюк, лідер партії «Третя сила». — Якщо з юридичної точки зору, то певні підстави вважати вибори нелегітимними є. І це стосується не лише недотримання термінів призначення виборів, а й недосконалості Закону «Про вибори депутатів Верховної Ради АР Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». А якщо дивитися з політичної точки зору, то є рішення парламенту, і воно (функція призначати вибори. — Авт.) визначається Конституцією. У цьому випадку нема підстав називати вибори неконституційними».

      Справді, Основний закон передбачає, що вибори до місцевих органів влади відбуваються на четвертий рік їхніх повноважень. Конституція уповноважує парламент призначити вибори на місцях, при цьому не прив'язуючись до якихось конкретних дат. Оце квінтесенція. Всі ж закони мають працювати на те, щоб виконувалася Конституція. І якщо вони якось не узгоджуються з Основним (наприклад, у датах), то це, якщо мислити юридично, — проблема не Конституції, а тих самих законів.

      Отже, з датами розібралися. Водночас Гаврилюк наголошує, що проблеми з місцевими виборами залишаються  — в самому законі. «Там багато помилок, — каже він. — Закон дуже заплутаний, треба над ним працювати. І я сподіваюсь, що Верховній Раді, яка все більше ділиться на ворогуючі фронти, вдасться вирішити ці проблеми».

      Додамо, що вчора по обіді у парламенті мала відбутися погоджувальна рада, де планувалося обговорити правки до закону про місцеві вибори. Саме голосування очікується провести вже цього тижня.