Різдвяне стримання

      Різдвяний піст, як і передвеликодній, триває 40 днів (iз 28 листопада по 6 січня). Утім, порівняно з Великим постом, його  вважають менш суворим. У церковому статуті цей піст названий Чотиридесятницею, а також Пилипівкою, бо починається після дня пам'яті святого апостола Пилипа. За словом Симеона Солунського, він нагадує нам «піст Мойсея, який постив 40 днів і ночей, і отримав на кам'яних скрижалях написані слова Божі. А ми, постячи 40 днів, бачимо і приймаємо живе Слово від Діви, що написане не на камені, але втілилось і народилось». До Різдва ми готуємо, передусім, наше серце (саме туди у час Різдва має зійти Святе Дитятко), а щоб йому було затишно — очищуємо і приводимо до ладу розум і тіло. Звісно, при цьому не доводячи себе до знемоги, адже мета посту — не знесилитися від голоду, а, навпаки, набути потужної духовної сили, яка передасться і тілові. Така сила набувається стриманням (від жирної їжі й алкоголю, від недобрих думок, від розваг), молитвою і самодисципліною. Тобто, свою енергію (яку зазвичай розпорошуємо на перетравлення м'яса, на сварки й безкінечне згадування заподіяних нам образ) ми вивільняємо і спрямовуємо на молитву — безпосередній зв'язок з Небом, у чому нам допомагає наша добра воля. І може статися, що нашу стриманість увінчає торжество Духа над тілом.

      Першу згадку про різдвяний піст подає у VIII сторіччі Коптійський календар. На соборі 1166 року, що відбувся при Константинопольському патріархові Луці та візантійському імператорові Мануїлі, було прийнято постанову для всіх християн дотримуватися посту протягом сорока днів перед великим святом Різдва Христового. Основна мета посту — покаяння і примирення з Богом, підготування до радісного свята народження Спасителя. А певний «перебір» у їжі — це тільки один із методів досягнення цієї мети. Коли влаштувати звичайну «дієту», цим можна собі хіба нашкодити. Адже відомо, що зголоднілі люди, без духовної основи, стають роздратованими, а хтось ще й починає засуджувати тих, які не постяться. «Що за користь, коли ми стримуємось від птиці і риби, — говорить святий Іоан Злотоустий, — а братів гриземо й поїдаємо?» Богослови пояснюють, що людина, яка обмежує забаганки тіла і таким чином занурюється глибше у світ духовний, зустрічається там не тільки з ангелами, а й з бісами. Отож у час посту радять довше молитися, читати Святе Письмо та житія святих, відвідувати святі місця. Слід посповідатися і причаститися. Приступаючи до посту, треба порадитись зі священиком, розповівши йому про свій стан здоров'я,  і попросити благословення. Святі отці радять тим, хто упродовж посту споживає менше їжі, ніж в інший час року, зекономлені таким чином гроші віддавати убогим. Від посту зазвичай звільняютьсяті , що подорожують, вагітні й діти.