Андрій Шкіль шукає вхід на закритий з'їзд «Батьківщини». (Фото з сайту «Українська правда».)
Минули ті часи, коли Блок Юлії Тимошенко грайливо іменували «БЮТі», змішуючи в одне ціле і українську абревіатуру, й англійське beauty (що означає «краса»), і лідерку ... Виходив такий собі граматично-політичний комплімент, який згодом призабувся — чи то часи настали суворіші, чи то БЮТ наростив такі м'язи, що втратив претензії на асоціацію з субтильною принцесою.
У 2002 році Блок Тимошенко провів у парламент лише 22 своїх представників; 23-м став Андрій Шкіль — єдиний депутат-мажоритарник, що ввійшов тоді до складу фракції БЮТ. Невдовзі після виборів фракцію залишили відразу п'ятеро її членів, чкурнувши в інший табір — для опозиціонерів часи були не найкращі, й «виживали» тільки найвитриваліші. Нині рейтинг БЮТ фактично дорівнює популярності пропрезидентського «Народного союзу «Наша Україна», а щодо чисельності фракцій у парламенті, то вони майже зрівнялися. Зрозуміло, це не надто стимулює команду екс-Прем'єра до блокування з НСНУ... Кроки пані Тимошенко натомість направляють неабиякі її амбіції щодо фактичного кермування державою — адже, згідно з політреформою-2006, посада глави уряду (на яку претендує лідерка БЮТ) набуває додаткових важелів.
Власне, у суботу Тимошенко поставила остаточну крапку в питанні союзу з НСНУ: в інтерв'ю радіостанції «Эхо Москвы» вона назвала об'єднання політичних сил «двох Ю» в один передвиборчий блок «недоцільним». Додамо також, що і НСНУ наприкінці тижня так само визначився з форматом власного блоку — Тимошенко серед підписантів відповідної угоди на Спаській не було.
«Тимошенківці» ведуть власну гру і власні консультації. Останні вони назвали VII з'їздом Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» і чомусь не пустили туди пресу. Мабуть, питання, що обговорювалися 26 листопада в конгрес-холі готельного комплексу «Київська Русь», не призначалися для сторонніх вух? Додамо, що досі закритим свій форум робили тільки «регiонали» Януковича. Та, видно, у потенційних союзників БЮТ — вельми серйозні проблеми, і переживати за неприглядний вигляд з'їзду було чого: розкол на прихильників Ющенка й Тимошенко охопив УРП «Собор», це саме загрожує партії «Реформи і порядок». Додайте сюди і скандал iз Михайлом Бродським, який заявив про намір відмовитись від місця у списку БЮТ на знак протесту проти перебування у тому ж таки списку Олександра Волкова та інших одіозних фігур. А на форум «Батьківщини» прийшли як «свої» вчорашні кучмісти — Губський, Фельдман, Плохой, Хмельницький, Веревський, тут також очікують екс-представника Кучми в парламенті Задорожнього...
У контексті сказаного вельми інтригуючим є те, що відбувалося за зачиненими дверима суботнього з'їзду «Батьківщини». Однак члени цієї партії, відомої суворою дисципліною, уникають коментарів. Зокрема, заступник Тимошенко по партії — Олександр Турчинов — повідомив лише, що головна мета зборів полягала у з'ясуванні конфігурації, якою партія піде на вибори, «тобто чи піде вона самостійно, чи у складі Блоку Юлії Тимошенко, або будуть ще якісь інші ідеї, які зможуть запропонувати нам наші делегати». Екс-глава Служби безпеки додав також, що наразі «Батьківщина» активно розбудовується — серед її майбутніх членів він назвав частину «соборівців», що відкололась від Матвієнка, «Єдину Україну» Богдана Губського (ця партія на власному з'їзді в суботу ухвалила рішення влитися в «Батьківщину») та — в однині — вихідця з ПРП екс-віце-прем'єра Миколу Томенка.
Другий етап з'їзду відбудеться 7 грудня в Палаці «Україна», й тоді ж буде оголошена перша п'ятірка партійного списку.
Що ж до сьогоднішнього співрозмовника «УМ» — члена політради «Батьківщини» Андрія Шкіля, то він так само підкреслив «суто робочий» характер суботніх консультацій, зазначивши, що «ми працюємо над документами, працюємо над тим, щоб делегати міжпартійного з'їзду, тобто з'їзду Блоку Юлії Тимошенко, були якісно підготовленими». Але розмова зі Шкілем торкалася ширшого кола питань.
— Андрію, для чого були потрібні всі ці розмови про єднання БЮТ і НСНУ, якщо насправді ніхто об'єднуватися не збирався?
— Давай подивимося на те, хто найбільше про це говорив. Найпершим про це заявив Порошенко, мовляв, «давайте йти разом». Підказка, я думаю, йому була від піар-менеджерів, які відчули, що єдність команди є на сьогодні соціальним замовленням. Проти цього ми ніколи не заперечували, просто відразу поставили умови, які мали бути початком переговорного процесу. Приміром, щодо списків... Ми казали: назвіть тих людей із нашого боку, які вас не влаштовують, і після цього ми разом сядемо за стіл переговорів. Далі пішли розмови з використанням засобів масової інформації — вони стали посередниками в цьому процесі. То хіба це можна назвати переговорами? Жодної ініціативи з боку Президента щодо зустрічі з Тимошенко не було. Вона ж, зі свого боку, проявляла ініціативу і зустрічалася з його людьми, але не з ним самим. Тоді як тільки перемовини між першими особами партій можуть свідчити про наявність чи відсутність переговорного процесу.
— Журналісти не самі вигадали переговорний процес. Томенко в інтерв'ю «УМ» говорив про консультації між Турчиновим, з одного боку, та Васюником і Катеринчуком — з іншого, а трохи раніше в ЗМІ була інформація від Рибачука про його зустрічі з Тимошенко...
— Я не заперечую проти того, що велися переговори між Тимошенко, Турчиновим і Васюником, Катеринчуком та Рибачуком. Я заперечую, що ведуться переговори між Ющенком і Тимошенко, а саме єдність цих фігур хоче бачити українське суспільство. Але виступ Президента 22 листопада взагалі перекреслив усі сподівання щодо створення виборчого блоку. Залишилися тільки «вступні розмови» про умови проведення цих самих переговорів.
— Ну а ці «вступні розмови» про що були?
— Про те, що треба узгодити списки... Роман Безсмертний заявив також, що вони готові на будь-які переговори, але щоб Тимошенко не ставила умови про прем'єрство. На що наша відповідь була такою: хто буде переможцем виборів-2006 — той і претендуватиме на це місце. Якщо ми наберемо більше відсотків, ми будемо формувати уряд, якщо ви — то тоді ви... Але й це не було прийнято. Тобто висувалися пропозиції, ставилися умови, але їх ніхто не обговорював. Хоча б тому, що в середовищі «Нашої України» планомірно ведеться робота проти Тимошенко. Хоча Юлія Тимошенко чітко заявила: Президент ворогом для неї не був, не є і ніколи не буде.
— Тож ідея спільного блоку і списку похована остаточно?
— Це є дуже й дуже малоймовірним. Але я впевнений, що залишається шанс на те, щоб укласти пакт про ненапад, завізувати проект коаліційної угоди... Бо якщо ми просто скажемо, що в парламенті ми будемо разом, і на цьому поставимо крапку, то такі документи не варто й укладати... А з іншого боку, не нам треба давати слово, що ми не будемо блокуватися з Януковичем, а тим, хто підписував із ним меморандум.
— Деякі оглядачі вважають, що певними месиджами з Майдану Президент дав зрозуміти Януковичу, що цього меморандуму він дотримуватися не збирається.
— Я погоджуюся. Але меморандум був підписаний. Тобто щодо нас підозри відносно співпраці з Януковичем є надуманими, а тут...
— Надуманими? А як щодо повідомлення від агентства «РосБізнесКонсалтинг» з посиланням на джерела у Партії регіонів про те, що Тимошенко і Янукович домовились разом формувати уряд?
— Рівень довіри до інформації великою мірою залежить від того, хто її подає. Якщо новину подає, приміром, «Інтерфакс» із посиланням на анонімне джерело, я вірю як мінімум у те, що таке джерело є. Але якщо є структура, яка не займається політикою, проте готова за невелику (чи, навпаки, дуже велику) суму підставити свій сайт, то такі речі, безумовно, можуть спричинити «пожовтіння» цього інформагентства. Бо це просто брехня.
— Але ж у новому парламенті Тимошенко, безумовно, не сформує більшість силами тільки своєї фракції, оскільки 50 відсотків голосів вона не набере. Де вона шукатиме 226 голосів, потрібних для прем'єрства?
— Жодних екзотичних союзів ми укладати не будемо. І з Януковичем зокрема. А щодо НСНУ... Ми говорили про єдність помаранчевої команди, і, безперечно, вона має об'єднатися у парламенті. Також є ще й соціалісти... Тут усе від наших спільних дій буде залежати — щоб ми сукупно набрали 50 і більше відсотків.
— Ще до питання парламентської більшості і проекту коаліційної угоди. Якісь кроки у цьому напрямi робляться?
— Вони будуть. Це один з обов'язкових кроків кампанії — зробити все, щоб домовитись до виборів, а не після них. До виборів домовленості виходять більш об'єктивними. Ми мусимо зараз говорити про те, якою має бути парламентська конфігурація і говорити виборцям: голосуйте! Голосуйте і не забувайте, що все-таки головна конкуренція буде між БЮТ і «Регіонами». Більшість будемо формувати або ми, або Янукович...
— Тут можна подискутувати, але як щодо згадуваного тобою пакту про ненапад?
— Він буде. Бо якщо такий пакт не буде укладений, то переможцем стане тільки один. Всі решта програють.
— Якщо говорити про внутрішньопартійну передвиборчу кухню БЮТ, скажи, будь ласка, які тренінги проводить Юлія Володимирівна зі своєю командою? Депутат Сергій Шевчук в інтерв'ю ProUA сказав, що взяти на виборах у парламент 90—100 місць для вас вважається «задовільним, але не максимально прийнятним завданням». На що ще орієнтує своїх людей Тимошенко?
— Орієнтує на те, що ми — лідери виборчих перегонів, і нам треба це підтверджувати якісною роботою і самовіддачею, бо ніхто не задовольниться просто проходженням у парламент. Це не є метою, це наслідок попередньої боротьби. А метою є взяти, умовно кажучи, 51 відсоток голосів, ну а далі — скільки зможемо...
— А якщо без загальних фраз? Що таке, приміром, «якісна робота»?
— Багато поїздок регіонами... Кожен для себе зараз визначив напрямок, в якому він братиме участь — і депутат, і партієць, керівник районної чи обласної організації. Достатньо злагоджено все це працює. Збоїв поки що не було і, думаю, не буде.
— От, до речі, про обласні організації... Достатньо стара вже ця історія зі Степаном Курпілем — колишнім «нашоукраїнцем» і редактором «Високого замку», який очолив Юлин виборчий штаб у Львівській області... Це теж елемент роботи осередків БЮТ — перехоплення людей?
— Ні. І чому треба так до людей ставитися — як до товару? Ну як можна «перехопити» співвласника одного з найпотужніших на Львівщині видань?
— Елементарно. Перекупити...
— Та ні, про що ти говориш? Ні, звичайно, це було його бажання — він, як і багато хто з людей, спочатку вступив до НСНУ, а потім перейшов у БЮТ. У нас є, напевно, тисячі колишніх членів НСНУ, просто їхні переходи не озвучуються. Йде така от «утряска», яка пов'язана, звичайно, з рейтингами політичних сил.
— Власне, до передвиборчих методів Тимошенко зараховують багато чого — від опосередкованої участі у публікаціях, що так чи інакше компрометують Ющенка, до друку її ж таки людьми еротичних листівок, де вона з розпущеним волоссям топлес...
— Та все це дурниці. І перше, і друге... Щодо публікацій, то для мене вони — елементи демократії, і не більше. Мета їх, як мені здається, полягала в тому, щоб просто поінформувати — ось тут дещо робиться негарно. Бачити ж в усьому виключно невістку — навіть якщо її нема, то он спідниця її висить, — це велика помилка...
— А скандування на Майдані «Юля! Юля!» і носіння лідерки на руках теж не зараховується до заздалегідь продуманих технологій?
— Звичайно, ні. А те, що на Майдані були люди з «Батьківщини», які, побачивши Юлію Тимошенко, вітали її, — то що в цьому такого? Я там бачив (і чув, до речі), як вітали Порошенка і тримали прапори «Так — Порошенко!»... А власне, для чого, по-твоєму, люди кричали «Юля! Юля!»?
— Коли виступав Президент? Щоб спровокувати його на певну реакцію.
— Не вірю я у ці дедуктивні методи у політиці. Не вірю у світові змови. Таке неможливо прорахувати й передбачити. Я вважаю, що люди хотіли бачити якусь реакцію з боку Президента — обернися до Юлі, скажи їй щось...
— Андрію, мабуть, ти погодишся зі мною, що в Тимошенко небагато яскравих особистостей в команді? А якщо і є відомі імена, то вони нерідко викликають недвозначну реакцію...
— Ні, я з цим не погоджуюсь. Команда є. І це люди, які або самостійно визначили своє місце в ній, або час розставив кожного із них по своїх місцях. Якщо говорити про БЮТ, то там є певна частина людей, яка має відіграти презентаційну роль — найтяжчу, як на мене. Коли кожне слово ти мусиш зважувати, розуміючи, що на тебе направлене не тільки світло юпітерів, але навіть і мікроскопи. Є також і ті, кого можна порівняти — якщо говорити про кіно — з добрими операторами, освітлювачами... Хто знає операторів фільму? Хіба що кіномани, або в даному разі — політологи. Але все разом — це команда, яка робить кіно, яка робить політику. Не можна брати в цю команду тільки яскравих персонажiв. Головне, щоб усі постаті були позитивними. Я впевнений, що жодного «мінусового» кандидата, якого решта буде прикривати своїми плечима, у списку не буде. Якщо й з'явиться якась неоднозначна фігура, то її загальна оцінка буде в крайньому випадку — нуль. Але не мінус. Тобто ця людина не дає нам електоральної підтримки, але є цінним учасником команди.
— А от, скажімо, Олександр Борзих, 35-й номер списку «За ЄдУ!» на попередніх виборах, який очолив луганську регіональну організацію БЮТ, має плюс, мінус чи нуль?
— Я думаю, що плюс...Розумієш, є люди, які вважають владу механізмом. Борзих ніколи не був кучмістом, але кучмістам знадобився його плюс, і він на це погодився... Шевчук — теж плюс, і він теж був — не пам'ятаю, яким номером — у списку «За ЄдУ»...
— Хто конкретно укладатиме виборчий список БЮТ?
— Його затверджуватиме з'їзд.
— Але хто його складатиме перед тим, як винести на з'їзд?
— Регіональні організації будуть вносити свої пропозиції... Єдине, на що реально впливає лідер — це на першу п'ятірку. Але, звичайно, всі можуть радити... Та, зрештою, керівник партії має сказати: «Як на мене, повинна бути от така конфігурація...». І креативні групи, які працюють на виборах, тут повинні сказати своє слово. Не кандидати у депутати, а саме креативники, які базуються у тому числі й на науці... Бо виборці як мінімум поділяються на три категорії — молодь, середнє покоління і старше покоління. Треба вивчити, який з кандидатів яким прошарком підтримується. Зараз до 65 відсотків молоді підтримує БЮТ. Це має бути відображено в першій п'ятірці — через кандидата, який подобається молоді. І в кожній наступній п'ятірці чи десятці має бути таке саме «дзеркало».
— З кого складатиметься перша п'ятірка БЮТ, після того як Олександр Зінченко вибув з імовірних претендентів?
— Звичайно, з Тимошенко. А також Турчинова і Томенка. Три «Т» точно будуть... Хто ще? Я думаю, що туди треба давати лідерів молодіжних рейтингів, і не забувати, що наш головний електорат — це передусім Центральна та Північна, а також, звичайно, Західна Україна... Турчинов і Томенко — це представники Центральної України, тож має обов'язково хтось бути і з Заходу.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
