Поїхали! Уперед, до п'ятого

      Сьогодні в Україні офіційно починається виборчий процес. Триватиме він аж до травня, поки народним депутатам, обраним до парламенту V скликання, не видадуть мандатів. Уже із завтрашнього дня партії можуть подавати до Центрвиборчкому документи для реєстрації, зокрема списки кандидатів у нардепи. І щойно ЦВК зареєструє якусь політичну силу, та зможе починати агітацію. Хоча, чого гріха таїти, агітують у нас уже з літа.

      Парламентські вибори-2006 стануть четвертими за ліком, які проводилися вже в незалежній Україні. І буде в них щонайменше дві глобальні новації. Перша — політична: ці вибори обіцяють бути найбільш чистими й демократичними. Здається, тільки політичний брехун може заперечувати те, що після Помаранчевої революції у нас побільшало свободи. Керівники держави мають політичну волю провести чесні вибори. Звичайно, «перегини» на місцях будуть, але той факт, що централізованої машини якихось махінацій на виборах не буде, здається очевидним.

      «Ми сподіваємося, що ці вибори більше відповідатимуть демократичним стандартам, ніж попередні, насамперед у дотриманні політичних прав і свобод, — зазначив у коментарі «УМ» заступник голови правління Комітету виборців України Євген Побережний. — Очікуємо й хочемо вірити в те, що буде менше адміністративного та кримінального тиску».

      Інша новація виборів — процедурна (хоча заразом і політична): народних депутатів тепер обиратимуть тільки за списками політичних партій, за так званою пропорційною системою виборців. Хто здолає 3-відсотковий бар'єр — той отримає свій шмат залу під куполом. Попередні ж вибори проводилися по-іншому: у 1994-му — за мажоритарною системою (парламентарії обиралися від 450 округів), у 1998-му та 2002-му — за змішаною (половина зали формувалася від 225 округів, інша частина — за списками партій; тоді, щоправда, бар'єр становив 4 відсотки). Вибори до місцевих органів влади, до речі, теж проводитимуться за пропорційною системою.

      Власне, якщо торкатися отих місцевих виборів, то вони можуть внести дещицю хаосу й у парламентські. «Найбільша проблема в організації цьогорічних виборів — це одночасне проведення місцевих та парламентських перегонів», — коментує «УМ» «кавеушник» Побережний. Мало того, що Верховна Рада вчасно не зуміла оголосити про дату проведення «локальних» виборів, так ще й закон про місцеві вибори не є добре виписаним. І часто суперечить документові, який регламентує перегони до Верховної Ради. «Між законами є чимало неузгодженостей, — зазначає Євген Побережний, — і вони просто не дають нормально провести і ті вибори, й інші».

      Як приклад неузгодженості пан Побережний називає розбіжності у формуванні виборчих комісій. «Попередні парламентські вибори організовували ті комісії, які проводили й місцеві вибори. Тобто одна комісія проводила і ті, і ті перегони, — зазначив заступник голови правління КВУ. — Зараз, якщо слідувати букві закону, не до кінця зрозуміло, хто і як буде проводити місцеві вибори». Справді, закон про вибори народних депутатів передбачає, що до комісій увійдуть по одному представнику від тих політичних сил, які станом на 15 вересня мали представництво у Верховній Раді, плюс одна особа від партії чи блоку, які отримали реєстрацію, але не були представлені у Верховній Раді (цей член комісії визначатиметься жеребкуванням). Закон же про місцеві вибори передбачає стару методу формування комісій: її членами можуть стати ті, кого висуне політична партія або блок. Відтак складається абсурдна ситуація: вибори до Верховної та місцевих рад проводитимуть різні комісії. Уявіть собі, що вони будуть працювати в одному приміщенні. Та навіть якщо в різних — скільки ж з'явиться зайвих організаційних клопотів, фінансових затрат і мороки для виборців!

      Зрештою, це не так уже й страшно. Достатньо волі парламенту, який би вніс до закону необхідні зміни. І найближчим часом Верховна Рада таки збирається виправити законодавчу какофонію. Як повідомив керівник юридичного управління парламенту Михайло Теплюк, більшість змін спрямовані на гармонізацію виборчих процедур із законом про вибори нардепів. А проблему, що виникала після того, як Верховна Рада прогавила термін, коли слід було оголосити день виборів до місцевих органів влади, пропонується вирішити таким чином: парламент просто може змінити цей «дедлайн» із 120 днів (як передбачає чинний закон) до ста. Відтак ВР іще зможе цілком легітимно вистрілити зі спортивного пістолета, і тим самим визначити дату проведення виборів до місцевих органів влади.

      Попри це, чимало фахівців вважають, що найкращим виходом усе ж таки було б перенесення місцевих виборів на осінь. «Навіть якщо Верховна Рада внесе до закону ці зміни, все одно буде чимало проблем, — каже Євген Побережний. — Приміром, виборці, обираючи депутатів і Верховної Ради, і місцевих рад, і кандидатів у мери, повільно голосуватимуть. Будуть черги і букет тих проблем, які були у 2002 році. Окрім того, існує загроза застосування адмінресурсу на місцевих виборах, а це в очах міжнародної спільноти та української громадськості битиме по легітимності всього виборчого процесу». Однак нині у Верховної Ради все ж немає великого ентузіазму, аби розводити у часі місцеві та парламентські вибори. Найімовірніше, вони відбудуться одночасно. Відтак залишається сподіватись на те, що депутати щонайменше вдосконалять закон про місцеві вибори, який, як видно, заклав чимало проблем і для парламентських виборів.

      Інша помітна проблема в організації виборів до Верховної Ради V скликання — фінансування. Центральна виборча комісія віднедавна вже отримує кошти з державного бюджету, причому значна частина з них пішла на формування виборчих списків. Однак левова частка фінансового навантаження припаде на наступний рік, тобто на бюджет-2006. А його доля через політичні пристрасті та виборчий адреналін наразі не визначена. «Якщо бюджет на 2006 рік не буде прийнятий до 1 січня, це ускладнить фінансування парламентської кампанії, — зазначив нещодавно глава ЦВК Ярослав Давидович, — і я поділяю тривогу, яку з цього приводу висловив Прем'єр-міністр України Юрій Єхануров».

      Попри це, виборчий процес стартує. Перший його глобальний етап має завершитись до 5 грудня. Саме до цього числа має бути сформовано територіальні виборчі комісії (загалом — 225), а ЗМІ мають сповістити ЦВК про розцінки на площу або ефірний час. Другий великий етап завершується 25 грудня. До цього дня «виборчі» організації мають можливість звернутися до ЦВК про реєстрацію офіційних спостерігачів. Висування політичних сил та їхніх кандидатів теж триватиме до 25 грудня.