У старій цистерні оселився... Божий дух
Ситуація, коли село поділене на кілька релігійних громад і кожна з них обов'язково хоче мати свій храм, — для Тернопільщини не рідкість. Подекуди через приміщення церкви роками точаться міжконфесійні конфлікти, а от у селі Переходи Чортківського району парафіяни знайшли для вирішення проблеми мирний і дуже оригінальний спосіб. Переважна більшість місцевих мешканців тут є або православними, або греко-католиками, і лише якихось півсотні людей — римо-католики. Однак останні теж дуже хотіли мати свою церкву.
Драйв без нафталіну
Спочатку картинка з натури для непосвячених. У вечірню годину «пік» одну з міських зупинок несподівано «окуповує» зовні нічим непримітний гурт студентів. До пори до часу вони безтурботно вдають із себе потенційних пасажирів. Але все ураз змінює трамвай. При його появі хлопці та дівчата дістають iз кишень хусточки і, розмахуючи ними на всі боки, в одному емоційному пориві вітають у салоні похнюпленого літнього чоловіка. Реакція останнього чимось нагадує подив спантеличеної людини, яка вперто бореться зі спокусою раптово впасти у дитинство. А не менш спантеличені громадяни по цей бік вікон перепитують один в одного: «А що, власне, відбувається?» «Ми свого товариша проводжаємо», — відповідають учасники розіграшу, витираючи нібито реальну сльозу.
«Нічия» у Куруківській битві
Представники місцевої влади Кременчуцького району, громадськості, козацького об'єднання «Спадкоємці Богдана Хмельницького» та їхні побратими з сусідніх Черкаської і Кіровоградської областей відзначили 380-річчя Куруківської битви. Власне, таке відзначення розпочалося ще на Покрову, коли у приміському селі Чечелове біля пам'ятного знаку полеглим у Куруківській битві за волю України запорозьким козакам юні нащадки захисників Вітчизни — вихованці Кременчуцького військового ліцею — приймали присягу. А згодом, уже на, так би мовити, іменних урочистостях дорослі козаки в одностроях з історичною зброєю (серед неї були навіть гармати) відтворили бій із польською шляхтою.