Продовольчий колапс—2003

      До ситуації, що склалася на хлібному ринку, коли паляниці якщо не дорожчають, то зникають з полиць, призвели помилки нинішнього і попереднього урядів, переконаний народний депутат Віктор Ющенко, який очолював Кабінет Міністрів у 1999—2001 роках. «Сьогодні можна говорити не про кризу сільського господарства, а про кризу сільськогосподарської політики», — заявив лідер «Нашої України» учора на прес-конференції. За його словами, непослідовна та непрофесійна експортно-імпортна політика останніх 14 місяців позбавила Україну продовольства, а бюджет — надходжень, обійшовшись платникам податків понад 2,2 мільярда гривень прямих витрат.

      Негатив посилили урядові адміністративні заходи, якими на внутрішньому ринку обмежували ціни на зерно та хліб, регулювали рух продовольства та диктували рентабельність переробним підприємствам. Водночас державні агенти — Держрезерв і ДАК «Хліб України» — замість того, щоб згладити ситуацію інтервенціями, нагнітали її, скуповуючи  в умовах дефіциту збіжжя до державних «засіків». По суті влада, запевняючи, що ситуація буде стабільною, лише стискувала  пружину, яка рано чи пізно мала вистрелити.

      При цьому Вiктор Ющенко провів паралелі з весною 2000-го. «Два з половиною роки тому в мого уряду була така сама поставка хліба. Не більша. Як нам вдалося не сформувати кризу в аграрному секторі? Ми перш за все не робили кризу в аграрній політиці», — зазначив він. Тоді протягом року також тричі дорожчало зерно, і восени на 60 відсотків підвищилися ціни на хліб, але завдяки ефективній соціальній політиці — виплаті боргів із зарплати і підвищенню пенсій — народ отримав гроші, які згладили удар від нової ліберальної політики уряду. 

      Сьогоднішню ситуацію колишній голова Кабміну назвав колапсом і зазначає, що він не бачить «сигналів, які б вели уряд, коаліцію, парламент до професійної розмови відносно дійсно надуманої кризи».  Наслідки бездіяльності не забаряться. «Це накладе відбиток на аграрну економіку найближчих двох-трьох років, починаючи від озимого клину цього року, де вже створена величезна проблема», — переконаний Віктор Андрійович.

      Натомість, каже Ющенко, потрібно було ще з серпня вдатися до неординарних заходів. По-перше, відмовитися від адмінзаходів і відпустити ціни на зерново-хлібному ринку, щоб виробники отримали кошти, завдяки яким вирішили б 80 відсотків своїх виробничих проблем. По-друге, на рік, до жовтня 2004, звільнити сільгоспвиробників від оподаткування, що дозвилило б їм стати на ноги і попрацювати на урожай-2004. По-третє, закласти в бюджеті-2004 1,5 мільярда коштів на стимулюючі виробничі програми — кредитування, селекцію, придбання сільгосптехніки тощо. А по-четверте, започаткувати адресну допомогу бідним, яких у нас 4,6 мільйона. Приміром, за розрахунками фахівців Німецької консультативної групи при уряді України, запровадження продовольчих талонів коштувало б бюджету всього 12,3 мільйона гривень у місяць. Тобто мізер, порівняно з мільярдними прожектами Кабміну на придбання зерна до ДАКу та  Держрезерву.  Завдяки цим крокам, стверджує Віктор Ющенко, штучно створений дефіцит «розсмоктався» б на ринку за півтора-два місяці. Нинішня ж урядова політика, за прогнозами екс-урядовця, навпаки, спровокує до весни чергове, 20—30-відсоткове подорожчання хліба.