Онук Рильського i мармуровий дiд. (Фото Володимира ЗАЇКИ.)
Учора в Києві відкрили пам'ятник видатному українському поету, перекладачеві й публіцисту Максиму Тадейовичу Рильському. Бронзова фігура київського неокласика «оселилася» в столичному парку Голосієве, що носить його ім'я. За задумом авторів — архітектора Олега Стукалова та скульптора Петра Остапенка, —поет ніби присів у парку на лаві й схилився, читаючи книгу. Мармуровий постамент обплели виноградна лоза й троянди — улюблені образи Рильського.
«Ідея зробити пам'ятник Рильському виникла ще в 70-х роках. Півтора року тому цей задум отримав друге життя», — розповів «УМ» Олег Стукалов. Архітектор каже, мовляв, за цей час проект, а відповідно й образ класика, кілька разів змінювався. «Ми хотіли передати в роботі теплоту й душевність цієї людини... Коли після відкриття пам'ятника діти почали залазити до «класика» на коліна й гратися з ним, тоді я зрозумів, що задумка вдалася», — поділився скульптор Петро Остапенко.
Петро Остапенко до долі Максима Тадейовича має безпосереднє відношення. Пан Петро не тільки більше 30 років товаришував із письменником, а й був далеким родичем метра, оскільки одружився на племінниці Максима Рильського. Тому кожну деталь пам'ятника обговорював із родичами митця.
Онук поета, якого батьки назвали на честь діда Максимом, каже, що давав, якісь дрібні поради, але взагалі пам'ятник йому подобався із самого початку. «Знаєте, коли у 1964 році дідусь помер, мені було лише 17 років, тоді я ще мало усвідомлював, поряд із якою людиною жив», — каже він. «Ми всіє родиною чекали цього дня», — поділився Максим Георгійович. Проте прийти на відкриття вдалося не всім, тож Максим Георгійович «відробляв» перед пресою за трьох онуків. «Мій брат Тарас очолює кореспондентську мережу «Інтеру», а інший онук — Андрій, котрий ще у 80-х роках виїхав до Москви на навчання в Інститут країн Азії і Африки, став арабістом, одружився... Сьогодні нам не вдалося зібратися разом, але навідаємося сюди найближчим часом всією родиною, коли буде поменше людей — дід любив тишу...».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
