«Батько» україномовного Поттера — Iван Малкович роздає автографи. (Юрiя САПОЖНИКОВА.)
Позавчора у столичному Українському домі відбулася довгоочікувана літературна подія: видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» нарешті представило п'яту книгу із серії оповідок про хлопчика-чаклуна «Гаррі Поттер і орден Фенікса». Хто хоч раз заглядав під обкладинку однієї з книжок поттеріади, той розуміє той раж, з яким сприймається презентація чергової серії. А хто хоч раз прочитав український переклад знаменитої казки Джоан Роулінг, ніколи не забуде лемківського діалекту з дитячим акцентом, яким розмовляє кумедний здоровань Гегрід. І це лише одне очко на користь того, що про Гаррі Поттера в Україні треба читати українською. Свого часу мені було шкода тих поттероманів, які «давилися» російським перекладом (навіть відомий журнал «Огонек» визнавав його неякісним), бо ж українські видавці тоді лише встигали наздоганяти своїх спритних московських колег. Тепер я щиро радію, що всі переваги українського тексту читачі зможуть оцінити не за чутками, адже наш переклад «п'ятого Поттера» випередив російський аж на три місяці. Тому з упевненістю можна сказати, що всі українські поттер-залежні кинуться до книгарень розкуповувати новинку.
Готова побитися об заклад, що після цього читання наступні дві книги (якщо пані Роулінг дотримає свого слова і напише всі сім книг) ви захочете мати лише українською. Якщо, звісно, не володієте англійською і маєте зайвих для того 150 гривень і більше (бо ж відомо, що ціна кожного нового видання росте разом з обсягом книги).
Спочатку планувалося, що п'яту книгу видавець i редактор Іван Малкович і компанія презентують 7 листопада, в один день із німецьким перекладом, але на кілька годин раніше. Проте, випивши бозна скільки філіжанок кави і помiзкувавши, вони змогли втиснутися у значно менші рамки: випередити німців на цілу добу і першими презентувати неангломовний переклад у Європі! Тож «Віват!» українським видавцям і патріотам! Адже видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» відоме своєю позицією — змалечку привчати дітей до рідної мови. Чотири попередні книжки про Поттера побили всі рекорди накладів українською. Як зізнався Іван Малкович, замовлень у видавництва більше, ніж 60 тисяч першого тиражу. «Цю книжку від сьогоднішнього дня почали розвозити Україною і десь до середини листопада її можна чекати у всіх околицях держави», — пообіцяв він. Наші вітання також титанічній праці перекладача Віктора Морозова, який осилив 815 сторінок англійського тексту. Окреме «сенк'ю» Владиславу Єркові, який ще раз довів, що обкладинка української версії — наймальовничіша у світі.
Зрештою, нова книга про пригоди учнів чарівної Гогвортської школи — свято не тільки для маленьких. Люблять цю казку також дорослі діти, і не соромляться. Як, наприклад, поважний пан із серйозною професією — народний депутат Ігор Осташ, заступник голови комітетут ВР у закордонних справах. Він став переможцем конкурсу «Дорослий Гаррі Поттер», що проводився на презентації в Українському домі. За що й отримав мітку на лобi — знаменитий поттерівський шрам.
Наталя МАЛИЦЬКА.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
