В Одесi, «Бiля рiки»...

      Про фільм «Біля ріки» Єва Нейман мріяла три роки. Не класично, чекаючи з моря погоди та розмірковуючи на тему «от якби», а досить активно та наполегливо, наближаючи здійснення своєї мрії з кожним наступним днем. Прочитавши оповідання Фрідріха Горенштейна, всесвітньо відомого письменника українського походження, дівчина знайшла його через довідку в Німеччині. І навіть переконала прозаїка написати сценарій до фільму «Біля ріки», зібравши в єдиний образ два свої оповідання — «Старі» та «Розмова». Той дав згоду — власне, ця справа для Горенштейна не була новою, свого часу вiн написав сценарії до фільмів «Соляріс» Андрія Тарковського та «Раба кохання» Нікіти Михалкова. Але земне життя письменника закінчилося раніше за ту мить, коли у сценарії «Біля ріки» була поставлена остання крапка. Дописував історію, почату Горенштейном, одесит Сергій Четвертков (автор сценаріїв до новел Кіри Муратової).

      Далі випробування для Нейман та майбутнього фільму вийшли на новий рівень, який сягнув найвищих вершин українського культурного простору. Річ у тім, що Мінкультури виділило для повнометражного дебюту Єви Нейман три мільйони гривень, відповідно, відхиливши — а як інакше, бюджет не гумовий — інші проекти, які також претендували на запуск. Цей вибір принципово не сподобався худраді Одеської кіностудії — знімати планували саме там. На адресу міністра Оксани Білозір та Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко була негайно надіслана телеграма наступного змісту: «Художня рада Одеської кіностудії складає свої повноваження на знак протесту проти волюнтаристського рішення Міністерства культури і туризму України розпочати виробництво фільму «Біля ріки», в якому Україна постає дикунською країною, на кошти українського платника податків, за держзамовленням, іноземного режисера-початківця». Після цих рефлексій ситуацію довелося улагоджувати директору Одеської кіностудії Ользі Нєвєрко, яка оприлюднила заяву-відповідь, в якій, зокрема, було й таке: «Горенштейн — автор, визнаний у світі, він завжди писав про свою батьківщину та людей, які тут живуть. Сценарій — винятково тонка лірична історія про взаємини між людьми й без жодного натяку на політику».

      Зйомки картини «Біля ріки» розпочалися в серпні і завершилися днями. Попереду — монтаж і «технічна» шліфовка, а прем'єру фільму його автори планують влаштувати у травні наступного року.

      «Тут ідеться про останній із великих днів життя двох старих жінок — матері і доньки, які йдуть до ріки, — розповідає про свій фільм Єва Нейман. — У їхньому житті уже давно нічого не відбувається, і швидше за все, це їхня остання прогулянка. Мати — колишня красуня, хоча, можливо, вона і сьогодні ще красуня, принаймнi, поводиться як справжня царівна. Донька вирішила все життя присвятити матері, чоловіка поряд із нею немає. Мати  духом молодша, ніж донька — таке у житті трапляється. А донька, швидше, обслуговуючий персонал, вона все переживає, щоб мама вчасно поїла, щоб не замерзла — піклується про неї, як про дитину. Вони давно помінялися ролями...»

      Створити ці два надскладні, емоційно багатогранні образи у фільмі «Біля ріки» запросили Ніну Русланову та Марію Поліцеймако. Ці монументальні актриси російського театру і кіно факт режисерського дебюту — зірки сцени й екрану, як відомо, задирають носа і нечасто погоджуються на пропозиції режисерів-початківців — проігнорували повністю і жадібно накинулися на роботу. «Працювати мені з ними — одне задоволення, — каже Єва. — Ми розуміємо один одного. А образи, які вони творять, навіть яскравіші, ніж я могла собі уявити. Намагаюся дати їм  абсолютну свободу у грі і шукаю у ній для себе щось хороше. Наскільки я режисер-диктатор, сказати не можу, але все ж тяжію до тотального контролю. Але це не означає, що я кричу на майданчику на всіх. Я дебютант, у мене такі актриси маститі, що на них особливо не покричиш».

      Картину знімали на річках Південний Буг (Вінниччина) та Гнила П'ядь у Бердичеві — одну із них і перепливуть героїні. Завершався ж знімальний процес  в одеському ресторані «Південна Пальміра». Єва Нейман досить довго не могла визначитися з жанром свого фільму — на всі питання з цього приводу вона відповідала: «це зовсім нежанрове кіно». А потім, капітулювавши під натиском шанувальників конкретики, сказала: «швидше за все, це драма, але з хепі-ендом». 

Олександр Ткаченко, генеральний директор  «Нової студії»,  продюсер фільму «Біля ріки»:

       Мене вразив сценарій: історія лірична і водночас жорстка — це актуальне одкровення, таке необхідне в нашому житті. Всі навколо живуть поверховими почуттями, моральне та духовне сприйняття суспільства  притупилися. Тому такі фільми необхідні як поштовх, як підкоп під фасад придуманого, нещирого життя. Я вірю в творчий потенціал молодого режисера і думаю, що фільм вийде таким, як ми його задумали.

ДОСЬЄ «УМ»

      Єва Нейман. Режисер. Народилася у 1974 році в Запоріжжі. У 1973-му переїхала до Німеччини, де в Берліні у Німецькій академії кіно і телебаченння вивчала кінорежисуру.

      Практичні «університети» проходила у Кіри Муратової — працювала асистентом режисера на зйомках її фільму «Другорядні люди». Автор короткометражки «Замри, відімри» (фільм демонструвався у конкурсній програмі МК «Молодість-2004»). А ще одна короткометражка,  документальна стрічка «Все по-старому», суттєво прислужилася тому, аби  Єва отримала перепустку у велике самостійне кіно. Фільм демонструвався на фестивалі «Контакт» (диплом журі) та був представлений у позаконкурсній частині Роттердамського фестивалю. Восени минулого року Фонд Роттердамського кінофестивалю імені Балса виділив Єві Нейман грант у розмірі 50 тисяч євро для зйомок фільму «Біля ріки».