Президент холдингової компанії «Київміськбуд» Володимир Поляченко ініціював створення Будівельної палати України (БПУ). Наприкінці минулого тижня в Центрі культури і мистецтв Національного технічного університету «КПІ» відбулися засновницькі збори цієї громадської професійної організації. На початку очікувалося, що до цього об'єднання приєднаються виробники будівельних матеріалів і конструкцій, машин і механізмів, науково-дослідні та проектні інститути, інвестори та оператори ринку нерухомості.
Очікування виправдалися. В залі зібралося понад півтори тисячі представників різноманітних підприємств та організацій з усіх куточків України. Своїх представників сюди делегували компанії, які споруджують житло, зводять об'єкти сільськогосподарського, промислового призначення, будують метрополітен, шляхи і мости. Інтерес до цієї події виявило також Міноборони, яке представляв заступник міністра В'ячеслав Кредісов. На збори прибули навіть реставратори. Бажання стати членами БПУ виявили 964 підприємства і організації, зайняті у будівництві та на ринку нерухомості. Президент України Віктор Ющенко та Прем'єр-міністр Юрій Єхануров надіслали учасникам зборів вітальні листи. У своєму розгорнутому виступі міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Павло Качур зробив основний акцент на створенні сприятливого інвестиційного клімату для галузі та відродженні її потужностей. Міністр висловив переконання, що створення БПУ стане інструментом, який дозволить припинити в країні такі ганебні явища, як будівництво за непогодженими проектами, отримання земельних ділянок структурами, за якими нічого не стоїть, але які мають контакти з владою, або застосовують для цього інші важелі. «Ми маємо разом стати на перешкоді, коли окремі ділянки потрапляють до рук спекулянтів, які потім перепродають», — наголосив пан Качур.
До обговорення статутних документів залучилися десятки промовців із різних регіонів країни. Було надано слово й громадській організації «Форум порятунку Києва». Як результат — учасники зборів надали багато поправок до статуту БПУ, а потім одноголосно затвердили його. Крім того, обрали ревізійну комісію й утворили раду, до якої увійшли 55 членів, зокрема президент ХК «Київміськбуд» Володимир Поляченко, народний депутат Олександр Омельченко, депутат Київської міської ради, голова асоціації інвесторів України Лев Парцхаладзе, голова корпорації «Укрреставрація» Микола Орленко, голова правління ВАТ «Київметробуд» Володимир Петренко, голова пра-вління корпорації «Украгропромбуд» Микола Удовенко та багато інших видатних будівельників з кожного регіону України. Виконавчим секретарем БПУ став генеральний директор ТОВ «Фінлекс-консалтінг» Олександр Данченко.
Є достатньо підстав сподіватися, що нарешті вдасться виробити єдині «правила гри» в галузі, вважає пан Поляченко. Сьогодні держава приділяє багато уваги будівництву. Зокрема, на посаду міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства призначено екс-парламентарія Павла Качура, який позитивно ставиться до формування такої професійно-громадської організації і вбачає в цій ініціативі реальний ресурс підтримки починання влади у будівельній галузі. Ініціатори БПУ виношують амбіційні і в той же час абсолютно реальні плани. Скажімо, виходячи з норм законодавства про торговельно-про-мислову палату, мають можливість проводити експертизу щодо якості продукції, будівельних проектів та нормативно-правових актів, а також звертатися в Антимонопольний комітет із заявами про захист від недобросовісної конкуренції й самовільного будівництва. Палата також здійснюватиме контроль за якістю і вартістю житла, своєчасністю його спорудження і цільовим використанням залучених коштів.
Потреба в такому об'єднанні виникла давно. Рядок про створення БПУ є в Законі України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» (2002 рік). Щоправда, тоді йшлося про об'єднання у масштабах столиці, але розвиток будівництва створює умови і робить нагальною потребу об'єднання будівельників у масштабах всієї України, бо проблеми і в регіонах, і в столиці мають однакове походження. Взаємовідносини між членами палати буде врегульовувати третейський суд. Третейський суд стане однією зі структур БПУ. Він буде наділений повноваженнями вирішувати суперечки між членами Будівельної палати, і його рішення будуть для них обов'язковими.
Коментуючи деякі з останніх повідомлень щодо політики у будівельній галузі, пан Поляченко зазначив: «На жаль, сьогодні нерідко лунають заяви про те, що, мовляв, слід зменшувати обсяги житлового будівництва. Я вважаю, цього не можна робити в жодному випадку. Слід раціонально розв'язувати питання розвитку галузі». Що ж до звинувачень у дорожнечі столичних квартир, буцімто спровокованій будівельниками, то президент «Київміськбуду» теж дав роз'яснення, чому так виходить. На вартість новозбудованого житла в Києві впливає механізм отримання земельних ділянок, процедура проектування, плата за виконання технічних умов (підведення тепломереж тощо). Офіційно ці додаткові витрати, за даними Мінбудівництва, становлять від 25 до 30 відсотків вартості житла. Є ще один фактор — це дорогі кредитні ресурси. Утім найбільше допекло пана Поляченка «земельне питання». «Подейкують, — поскаржився він, — що, мовляв, «Київміськбуд» користується привілеями щодо виділення земельних ділянок під забудову. Це не відповідає дійсності. Стосовно останніх рішень, прийнятих Київрадою, — лише три майданчики з майже тисячі виділених нам». Всі виступаючі підтвердили свою рішучу налаштованість боротися з тими організаціями, які всіма правдами і неправдами отримують ділянку і нічого на ній не будують. Наполягають, щоб землю не просто продавали, а приймали це рішення винятково з урахуванням інвестиційного проекту.