Цьогорічний підсумковий турнір серії «Мастерз», який ще називають чемпіонатом світу, багатьом запам'ятається відмовами відразу п'яти провідних гравців із різних причин брати у ньому участь. І, безперечно, феєричним фіналом, який подарували глядачам у Шанхаї швейцарець Роже Федерер та аргентинець Давид Налбандян.

Молодіжна першість Європи у столичному Палаці спорту невипадково зібрала весь бомонд європейського та світового дзюдо. Адже за три роки більшість із цього покоління майстрів татамі захищатиме честь своїх кран на Олімпіаді-2008. Своєрідні оглядини сил представників 38 країн (це рекордний показник!) на початку «китайського шляху» привабили і наших шанувальників цього виду боротьби. З багатьох регіонів приїхали юні вихованці спортшкіл із тренерами та батьками. Крім офіційного спілкування, було чимало зустрічей чемпіонів минулих років, яких доля розкидала по всьому світу. А яким було здивування італійців, коли їм сказали, що на трибунах Палацу спорту за дзюдо спостерігає понад чотири тисячі глядачів, тоді як поруч матч чемпіонату України з футболу дивиться у вісім разів менша аудиторія.

Збірна України вперше в своїй історії потрапила до фінальної частини чемпіонату світу, тому логічність будь-яких пожертв заради більш грунтовної підготовки до історичного моменту не викликає сумнівів. Усі спокійно сприйняли перенесення чотирьох турів другого кола на цей рік, хоча половина учасників вищої ліги і потребує тривалої паузи для «реанімації». Небезпечність команд, які ігрові недоліки компенсують славнозвісною самовідданістю, у період «зимового футболу» довів стартовий тур другого кола. Коли бачиш, як тече кров з рота капітана «Шахтаря» і провідного «опорника» збірної Анатолія Тимощука, а потім чуєш неоковирний післяматчевий коментар тренера «Волині», то розумієш, що найнебезпечнішим суперником команди Олега Блохіна на ЧС-2006 є наші місцеві «фахівці».