Пономарьов там правив бал...

      Цієї неділі відбувся благодійний бал Олександра Пономарьова, кошти від якого будуть направлені на потреби неонатологічних відділень 25 дитячих лікарень, що стали переможцями медичної програми «Від лікарні до лікарні». Бал складався з двох частин: концерту Олександра та власне балу на останньому поверсі Палацу «Україна», квиток на який коштував півтори тисячі доларів. На акції були присутні Президент України з дружиною.

      В «Україні» — аншлаг, вільні місця тільки де-не-де, але точну суму, яку вдалося зібрати, Пономарьов ще не знає: «Вона весь час змінюється. У будь-якому випадку хочеться отримати якомога більше», — говорить він, знову наголошуючи, що разом із Катериною Ющенко фінансові питання кон-тролюватимуть особисто. «Ко-ли я телефонував своїм знайо-мим і запрошував їх приєднатися до акції, — розповідає Пономарьов, — то мене питали: «Сашо, ну воно тобі треба?». Або напередодні концерту на одному з телеканалів підсумували: «Приходьте на бал, допоможіть Пономарьову». Стоп! Не треба мені допомагати, в мене все є, це ж не мій комерційний концерт, а благодійна акція». На балу відмітилися членкиня партії «Трудова Україна» Олександра Кужель, голова секретаріату Президента Олег Рибачук, відомий адвокат Сергій Власенко, подруги Ліля Підкопаєва і Ані Лорак.

      На запитання «УМ», чи прийшли на бал доньки Пономарьова Зоя і Женя, Олександр лагідно, по-батьківському, усміхнувся і сказав: «Так, такі дві принцеси, зараз побачите». У цей момент до тата підійшла справжня Попелюшка — Женя, у білій бальній сукні. «Будеш танцювати?». Женя киває головою. «А вальс умієш?». «Та вже кожен день мені з Зойкою танцювали. Тільки от не знаю, де їм кавалерів знайти...» — каже Пономарьов, бере доньку за руку і великими кроками йде до виходу. В цей час у фойє, очевидно, теж шукаючи кавалерів, гуляє Зоя з мамою Оленою Мозговою.

      Концерт логічно поділили на чотири частини: європейська класика (з опер «Сивільський цирюльник», «Паяци»), російська («Євгеній Онєгін», «Садко»), українська — її зала сприймала найбурхливіше, вгадуючи з перших нот народні пісні («Ніч яка місячна», «Чорні брови, карі очі», «Сонце низенько»), інше («Я люблю тільки тебе» виконана акапельно, «Разом назавжди», написана після революції у тандемі з DJ Пашею, колядка «Радуйся»). У перервах між цими частинами Національний симфонічний оркестр під орудою В. Сіренка виконав «Вальс квітів» з опери «Спляча красуня», увертюру до «Весілля Фігаро» та геніально зіграв «Мелодію» Скорика, також Ірина Житинська заспівала уривок з «Кармен» Жоржа Бізе, а Національна заслужена академічна капела «Думка» — Va pensinero (дія ІІІ) Джузеппе Верді з «Набуко» та спільно з Олександром — «Разом назавжди» і «Радуйся», декілька танцювальних номерів показав театр сучасної хореографії «Сузір'я Аніко».

      Бальна частина заходу була традиційно консервативною — музика, вальси, світські розмови і фотографії на згадку.