Пам'ятник на коліщатах

22.11.2005
Пам'ятник на коліщатах

Анатолiй Федiрко, жовтий стiлець i ляльки, схожi на Зiнченкa й Тимошенко. (Фото Володимира СТАДНИКА.)

      Це в два людських зрости (4 метри 10 см) зварений залізний стілець. Пофарбований у жовте. З антикварними кранами на різних рівнях. Там, де у звичайного стільця сидіння, у пам'ятника — люк, до якого веде драбинка. Кришка цього люка відкрита — підтримується залізним гачечком — як у мишоловці. Біля кришки люка на сидінні — пружина. Нагорі — дві іграшки. Вся ця споруда тримається на чотирьох залізних колесах.

      Такий пам'ятник Помаранчевій революції підготували учасники проекту «Анатолій Федірко & Ко», українські художники Анатолій Федірко (куратор), Юрій Волгін, Володимир Гуліч, Ірина Каленик, Геннадій Козуб та Віктор Мeдвeдєв. Цей проект називається «Принцип Thonet для нашої України». Презентували його в досить оригінальному місці — на безлюдних пагорбах Андріївського узвозу. А саме — на горі Поскотинка. Вона, стверджує Федірко, найвища.

      Хоч пам'ятник присвячений революції, але називається він «Стілець Чиновника, Урядовця». Як говорить «УМ» автор ідеї Анатолій Федірко, «влада — це стілець, трон. Суспільство стоїть перед владою навколішки — саме так проходить їхнє спілкування. Для мене стілець — символ боротьби за владу. Цікаво, що зараз відбувається десакралізація не тільки влади, а й традиційного для мистецтва уявлення, що таке пам'ятник. Багато митців вважають, що пам'ятник має бути обов'язково пам'ятником комусь. «Пора» намагалася зробити пам'ятник революції (оту глибу калічну). Але мені здається, що такі некрофільські речі в 21 столітті вже не проходять. Зараз пам'ятник має бути асоціативним рядом якихось хайтекових речей».

      Власне «Стілець чиновника», коли ми піднялися на гору, тільки-но монтувався. З преси — тільки «УМ». З учасників проекту — сам Федірко, художник Юрій Волгін, троє «творчих працівників», як їх назвала дружина Федірка, художниця Ірина Каленик. Саме вона пояснює: «Гуліч мешкає в Запоріжжі, Медведєв у Москві. Вони ще в дорозі. А в інших прийти просто не вийшло». Поки пам'ятник монтувався, Анатолій Михайлович розповідав «УМ» його історію: «Символ боротьби за владу я хотів зробити з 1999 року. Але завжди щось заважало. Нарешті вдалося це зробити. Що таке Тhonet? Фірма, яка 150 років випускає різноманітні меблі. На Тhonet підписував Ленін у Смольному якісь безглузді укази. На ньому сидять зараз більшість українських чиновників. Труба — це основа політики в 21 столітті. Краники на різних рівнях, бо на кожному рівні людина може пустить, що хочете, нафту, кров. Для мене влада — це нафта. Нафта — це кров влади. Жовтий колір — колір глобалізму або небезпеки. Будь-який будівельний чи індустріальний проект завжди має жовтий колір.

      Відкриваємо пам'ятник саме тут, бо на цих горбах, на місці Історичного музею, збудувала перший православний храм княгиня Ольга. Тут найвище місце над усіма майданами.  Колись тут стояли глушилки, які глушили радіо «Свободу». Зараз тут збирається молодь. Стілець легко монтується, демонтується. Я хочу показати його в різних місцях, а потім перевезти в Києво-Могилянську академію, можливо, в четвер. А через деякий час експонувати його в Кракові». Дружина Федірка через деякий час приносить іграшки — ляльку, схожу на Тимошенко, та лисого пупса, схожого на Зінченка. Барабан у пупса з написом «С Новым годом!» «Це антикваріат, Іра подарувала свій дитячий», — пояснює художник. Анатолій Федірко каже: «Наймали кравчиню, яка пошила ляльці костюмчик а ля Айна Гассе».

      Чого саме Зінченко? — питаю. Федірко: «Мені вони подобаються. Хлопчик — дівчинка, мама і синок. Тимошенко — головний чоловік України, Зінченко — головна жінка, зраджує всіх, Юлю в тому числі. Бачте, вони сидять на пружині, бо завжди щось муляє чиновнику, який сидить на стільці».

      Нарешті пам'ятник зібрано. Федірко роздає всім пластикові стаканчики й мандаринки. «Господи, ти помаранчів приніс би, а не мандаринок. От же двієшник!» — соромить його Юрій Волгін. «Розумієш, помаранч уже не актуальний, він скукожився до рівня мандаринки», — усміхається Федірко. Попереду — важка робота — розбирати 300-кілограмовий пам'ятник і кілька десятків метрів тягнути його до авто.

Аліна ТАРАСЕНКО.
  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>