Просили мама, просили тато і допросилися. Відмінити поправку Джексона—Веніка для України, якою у 1974 році США обмежила товарообіг та ввела економічні санкції як покарання за перепони з боку радянської влади у еміграції євреїв, почергово просили і Віктор Ющенко, і Прем'єр Юрій Єхануров під час своїх візитів до Вашингтона.
Водночас схожі прохання лунали ще за часів Кучми і не лише від урядовців, а й від єврейських общин в Україні. «В незалежній Україні не існує державного антисемітизму і обмежень єврейської еміграції. Відміна поправки Джексона—Веніка, яка є своєрідним пережитком холодної війни, зможе принести нашій країні багатомільйонні прибутки і сприяти економічному процвітанню», — ще у 2001 році заявляли євреї. Але лише після десяти місяців нової влади в Україні Америка відреагувала на ці прохання, американський сенат одноголосно дозволив «поширення беззастережного і постійного режиму (Джексона—Веніка режиму нормальної торгівлі на постійній основі) на товари України». При цьому поправка і надалі продовжує діяти щодо більшості країн пострадянського простору, включаючи Росію.
Протягом останніх місяців американці неодноразово подавали нам сигнали про готовність «визволити» Україну від покарання за гріхи минулого. У проголосованому на вихідних документі йшлося, що наша країна ще з 1997 року «цілком відповідає вимогам свободи еміграції», а також прихильна забезпеченню свободи релігії і недопущенню нетерпимості». Але, як бачимо, чомусь знадобилося аж вісім років для юридичного оформлення цього визнання. Хоча поправку можна було відміняти і одразу після розпаду СРСР, адже за незалежної України проблем з еміграцією євреї не мали. Так, згідно з даними перепису населення, з 1989-го до 2001 року євреїв в Україні стало в 4,5 раза менше.
Звідси випливає припущення, що справжньою причиною довготривалого рішення щодо відміни поправки були суто політичні обставини. «Процес відміни є довготривалий через те, що він дуже бюрократизований. Але все ж таки ця поправка використовувалася з політичними цілями — для того, щоб чинити тиск на керівництво України з приводу свободи слова, корупції тощо», — пояснює «УМ» доктор економічних наук, професор, завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Олексій Плотніков. Відповідно, відміну поправки можна вважати заслугою нової влади України, яка змогла переконати американцiв. «Ющенко більш придатний для Буша, ніж Кучма. Відміна поправки є проявом опосередкованої підтримки урядом США Президента Ющенка. І тут не йдеться про те, що раптом за рік в Україні відбулися небувалі зміни», — вважає Плотніков. За цією логікою, можна пояснити і відсутність аналоігчних дій з боку Америки щодо інших країн колишнього СРСР, «бо це відображення ставлення США до конкретних лідерів країн, тим паче що Росія сприймається тут як спадкоємець СРСР».
Обійшовши в цьому аспекті Росію, Україна отримала додатковий козир для обгону росіян і у процесі вступу до СОТ. Адже експерти та керівництво країни раніше неодноразово заявляли, що відміна цієї поправки є важливою передумовою для пришвидшення «сотівської» інтеграції України та надання їй статусу країни з ринковою економікою. Хоча, на думку Олексія Плотнікова, Росія і з обмеженням, що встановлене поправкою, зможе вступити до СОТ.
Також Плотніков не очікує якогось «вибуху» в наших торговельних відносинах зі США, але певне пожвавлення у цьому руслі таки буде. Зокрема, відміна поправки дозволить значно знизити антидемпінгове мито щодо потужних українських експортерів — виробників металургійної та хімічної продукції.
Однак, зауважмо, що після голосування Сенату рішення про відміну поправки ще має підтвердити палата представників Конгресу США, а потім своїм підписом і Джордж Буш.