Ми вас не боляче придушимо...

      Суспільний резонанс, який спричинили журналісти, прискіпливо перечитавши закон про вибори народних депутатів, чи не найбільше налякав парламентаріїв, які самі ж цей закон ухвалили. Нагадаємо, ті норми цього законодавчого акта, які стосуються ЗМІ у виборчому процесі, за бажання можна було витлумачити так, щоб за будь-яке повідомлення «з виборчих полів» прикрити видання/відібрати ліцензію в теле- чи радіоканалу. І як не запевняв журналістів голова Центральної виборчої комісії (саме вона, зокрема, була наділена правом «страчувати» засоби мас-медіа) Ярослав Давидович, що перед ухваленням будь-якого такого рішення ЦВК сто раз подумає й, швидше за все, нікого й нічого не закриє, «акули пера й мікрофона» словам не повірили. І у четвер прийшли під стіни Верховної Ради, вимагаючи від нардепів захистити їх на законодавчому рівні.

      Депутати, щоправда, саме сварилися з приводу обмеження максимальних пенсій, тому їм було не до перегляду «спектаклю», який проходив надворі. А шкода, бо імпреза була таки варта глядачів. Понад півсотні учасників акції під промовистою назвою «Не душіть!», влаштованої Незалежною медіа-профспілкою України, побудували під ВР макет шибениці. «Жертвою» виступила лялька-«преса», яку вішали три людини в червоних костюмах катів із табличками «Парламент», «Президент» і «ЦВК». Інші журналісти, сміливо натягнувши собі на шиї зашморги, тримали гасла «Не душіть!», «Ні — новій цензурі!», «Право знати, право обирати».

      Але народні обранці й без вистави були готові на все, аби перед виборами заслужити повагу або бодай поблажливість преси. Тому постанова, відповідно до якої Кабміну пропонується вжити заходів для припинення перевірок відповідними службами виконавчої влади і держустанов, а Державній податковій адміністрації скасувати графіки перевірок засобів масової інформації на період передвиборчої кампанії у 2006 році, була ухвалена фактично одностайно — 391 «за». Водночас «одним махом» (396 голосами) парламентарії також внесли зміни до низки законів, які стосуються роботи ЗМІ під час виборчої кампанії (зокрема, регламентували час, відведений на політичну рекламу, 20 відсотками фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізації будь-якої форми власності та 20 відсотками обсягу друкованої площі кожного номера видання або додатків до нього). При цьому, відповідно до документа, ЗМІ не несуть відповідальність за зміст передвиборчої агітації, що була розміщена відповідно до угоди із замовниками (крім випадків, передбачених даним законом).

      Однак навіть ухвалення «мораторійної» постанови не змусило «профспілчан» припинити акцію. Як пояснили провiдники Київської незалежної медiа-профспілки, «проблеми це не знімає», бо хоча «закон Правденка» (саме колишній редактор парламентської газети «Голос України», а тепер — член фракції Народної партії, вніс відповідний законопроект. — Авт.), ухвалений у четвер, є кращим за попередні версії закону, в ньому все одно є багато суперечливих моментів. Наприклад, ним пропонується в разі повторного порушення норм закону «призупинити» ліцензію видання на 4 місяці. «Але ми знаємо, що це означає, — зауважують активiсти профспiлки. — Приміром, для друкованих ЗМІ — це практично поховати газету, адже за 4 місяці газета втратить читачів, рекламодавців і просто перестане існувати». Тому журналісти хоч і розійшлися, але пообіцяли, що акція триватиме й надалі.