Минулої суботи з’їзд НСНУ затвердив вельми оптимістичні принципи передвиборчого «спискотворення». (Данила ІВАНІВА.)
За даними останніх соціологічних опитувань, наразі шанси ввійти до ВР п'ятого скликання мають 6-7 політичних сил.
Від консервативно-одноманітних комуністів особливих сюрпризів чекати не варто, окрім хіба включення до списку якогось не надто вiдданого ідеалам Ілліча елемента, що займе нішу Блохіна або Потебенька.
«Прогресистка» Вітренко, навпаки, не здивує вже, мабуть, нічим. Після ніжної дружби з цілком імовірним кандидатом у народні депутати від її списку Дмитром Корчинським не вважалася б сенсацією навіть боротьба за депутатський мандат під прапором ПСПУ митрополита УПЦ МП Володимира.
Найбільша інтрига соціалістів наразі полягає лише у згоді чи незгоді балотуватися в парламент міністра внутрішніх справ Юрія Луценка (він, за даними «УМ», більше настроєний залишитися на чолі «ментів»).
«Народники» Литвина, як жартують оглядачі, можуть здивувати хіба наявністю в загальній масі «кучмістів» певного відсотка «нормальних людей».
Що ж до Партії регіонів, то після відмови від створення Блоку Януковича, який своєю абревіатурою вельми скрашував би перелік лідерів парламентських перегонів, і її список є досить передбачуваним.
Інша річ — «помаранчевий» сегмент виборів-2006. Якби «Наша Україна» (у тій конфігурації, в якій вона існувала протягом виборчої кампанії-2002) і Блок Тимошенко йшли на вибори разом, спрогнозувати склад їхнього спільного списку було б значно легше, ніж у ситуації, що склалася зараз.
БЮТ, як і чотири роки тому, перед виборами виглядає «темною конячкою»: у строю, що вишиковується слідом за Юлією Володимирівною, крім вірного Олександра Турчинова, дуже мало помітних постатей. Палкий шанувальник «красивої жінки з косою» Микола Томенко, колоритно-скандальний Михайло Бродський, давно вже почесний пенсіонер Левко Лук'яненко, чи не єдиний послідовний «мажоритарник» у складі «тимошенківської» фракції Андрій Шкіль та Олександр Зінченко — «поборник справедливості й чистоти влади» з одного боку, а з іншого — «іуда, який встромив ножа у спину своїм колишнім соратникам», — ось, власне, і весь кадровий потенціал леді Ю. І якщо навіть додати до цього переліку кількох помітних нардепів із парламентської фракції Блоку Тимошенко, картина вимальовується невтішна. Адже наразі фракція БЮТ, незважаючи на свою вельми пристойну чисельність, значною мірою складається із дуже далеких від ідеалів Майдану людей. Абдуллін, Баграєв, Борзих, Гладій, Лукашук, Фельдман — навряд чи саме таких «достойників» хоче бачити поряд із «нашою Юлечкою» її найпалкіший електорат — переважно націонал-патріотичний та ностальгійно-«майданний». Звісно, в арсеналі Тимошенко є ще її затятий ворог-друг-ворог і тепер знову друг Святослав Піскун, але це вже тема іншого матеріалу.
Словом, із ким саме екс-Прем'єрка піде на вибори, наразі можна лише здогадуватися. Хоча такі-сякі критерії, за якими формуватиметься перелік тих, хто стоятиме у Тимошенко за спиною під час «всеукраїнських виборів Прем'єр-міністра», як висловлюється Микола Томенко, він сам уже сформулював. «Ми претендуємо мати свого Прем'єр-міністра, керівників уряду в складі нашої команди. Перша десятка чи двадцятка списку — це ті люди, які будуть працювати в уряді в разі перемоги. В нас не буде позиціювання, що в нас буде одна красива співачка, одна топ-модель, один спортсмен, — немає смислу це робити, вони ж в уряді працювати не будуть», — пояснив пан Микола в інтерв'ю «Голосу Америки». Тоді ж назвав і чотирьох учасників першої п'ятірки майбутнього списку, який остаточно має затвердити з'їзд, що пройде 3 грудня: Тимошенко, Зінченко, Турчинов, Томенко. За словами колишнього віце-прем'єра, цей «передовий загін» формувався за результатами соціологічного дослідження і точно відповідає очікуванням прихильників БЮТ. Ми ж констатуємо, що при спробі перевести аморфне поняття «список БЮТ» у зоровий образ із туману наразі виступають лише кілька облич.
У другої «половинки» революційного помаранча проблем iз наявністю упізнаваних облич немає — їх як у партійному активі «Народного союзу «Наша Україна», так і в активі його почесного голови навіть більше, ніж достатньо. «Коли кажуть, що в нас якісь місця продані, «замовлені» тощо, це ж просто сміх! У нас такий список розкручених і відомих людей, «важковаговиків» у всіх сферах, що їм ще між собою доведеться активно конкурувати», — зазначає в інтерв'ю «УМ» народний депутат, член президії ради НСНУ Борис Беспалий.
Натомість, і це добре усвідомлюють самі «нашоукраїнці», головна їхня проблема полягатиме саме в «конкуренції» отих «важковаговиків». Адже серед них, зокрема, є кілька вельми негативних для загального рейтингу партії осіб. І вони після фактичної своєї перемоги на першому етапі з'їзду НСНУ не лише залишилися в політраді, а й, можна стверджувати з певною часткою ймовірності, на завтрашньому засіданні ради «Народного союзу...» відстоять свої місця у президії і, отже, в прохідній частині виборчого списку.
Утім це ще вилами по воді писано, тим паче, що до затвердження з'їздом переліку кандидатів у нардепи від НСНУ залишається понад два тижні, протягом яких у нашому непевному політикумі ще багато чого може змінитися. Водночас спрогнозувати, яким саме буде склад кандидатів у депутати від «партії Ющенка», можна спробувати вже тепер, «приміряючи» ймовірних його фігурантів до принципів формування виборчого списку НСНУ, затверджених з'їздом партії 12 листопада.
Власне, «Народний союз...» став першою політичною силою, яка не лише ухвалила, а й оприлюднює принципи, на які спиратиметься при укладанні виборчого списку. І це не може не вселяти повагу, тим паче, що означені принципи вселяють певний оптимізм. Інша річ, що між задекларованим і реалізованим, особливо в політиці, часто пролягає прірва.
«Ми для того цей перелік і оприлюднюємо, щоб громадськість із ним ознайомилася і в разі чого змогла «притягти нас до відповідальності», запитавши: «А де ж ваші принципи?» — тішить Борис Беспалий. Він разом із головою центрального виконкому НСНУ Миколою Катеринчуком та колегою по президії ради партії Романом Зваричем входив до робочої групи, яка готувала цей проект.
«Важливий принцип цих принципів (тавтологія зумисна. — Авт.) полягає в тому, що перелік вимог до учасників нашого списку складався деперсоналізовано, суто за визначальними критеріями і без прив'язки до жодних прізвищ, — наголошує Борис Якович. — За великим рахунком, він складається з двох частин. Перша — вимоги, яким має відповідати кандидат. Особисто моя позиція, яку я запропоную до розгляду на раді, полягає в тому, щоб кожен, хто пропонує певну кандидатуру до списку, має давати інформацію про неї і, можливо, навіть заповнював анкету, з якої буде видно відповідність претендента до наших вимог».
Загальні критерії включення та визначення черговості у списку претендентів на депутатський мандат він «Народного союзу «Наша Україна» розподілені по складових.
1. Політичні критерії.
До цієї категорії належать партійність кандидата, його участь у заснуванні, розбудові і діяльності партії, авторитет у ній. Важливе значення має політична біографія претендента: участь у виборчих кампаніях «Нашої України» 2001—05 років (як кандидатів, довірених осіб, спостерігачів, членів виборчих штабів та комісій, представників у судах, викладачів, радників, консультантів тощо), участь в інших виборчих кампаніях та політичний досвід (участь у радах усіх рівнів та їхніх органах, перебування на партійних посадах. При цьому розрізняється робота у складі «Нашої України», її союзників, «нейтралів» чи опонентів).
2. Громадська діяльність.
Тут враховується участь у громадських організаціях, громадянських акціях, ЗМІ. Щодо «Нашої України» розрізняється участь союзницька, нейтральна, на користь опонентів. При цьому саме під цей пункт підпадає, скажімо, активна участь у молодіжному русі, жіночих організаціях тощо.
3. Адміністративний досвід
претендента на місце у списку.
Ідеться про роботу в органах державної влади, місцевого самоврядування, на інших керівних посадах.
4. Політична чи громадська
відомість.
5. Всеукраїнська відомість
(«зоряність») у неполітичній сфері — гуманітарній, виробничій,
науковій тощо.
При цьому окремо підкреслюється, що «аполітичні «зірки» у списку, як засвідчує досвід, сприймаються виборцями негативно, як примітивне загравання з ними». «Є зірки (це, до речі, стосується не лише шоу-бізнесу чи конкретно митців, а й «зірок» медицини, спорту тощо), які чітко означили свою громадянську позицію, — пояснює Борис Беспалий. — Наприклад, Кличко або Слава Вакарчук. Нікого не здивує, якщо вони з'являться в нашому списку, бо ці люди давно відомі активною громадянською позицією. Приміром, в Америці ніколи не був президентом АКТОР Рейган — главою держави обрали КОЛИШНЬОГО актора, який став політиком. А ті зірки, які були аполітичними, у списку виглядатимуть нещиро. Так, якщо хтось із них захоче бути в нашому списку, то, звісно, може поборотися за місце. Але у таких знаменитостей не буде на те достатніх підстав, так що конкуренцію вони навряд чи витримають».
6. Моральна репутація в суспільстві.
Тут, здається, теж без коментарів. Однак виникає підозра, що певні особи, чия моральна репутація серед потенційного електорату наближається до нуля, здіймуть галас навколо критеріїв, за якими цей показник оцінюється: мовляв, а судді хто? Принаймні події минулого етапу з'їзду НСНУ змушують засумніватися у реальності оцінювання претендентів на місце в списку за їхнім іміджем в очах виборців. Тим паче що дехто із цих «неморальних» за репутацією персоналій неабияк котируватиметься за наступним критерієм:
7. Корисність у виборчій кампанії — організаційні, агітаційні можливості тощо.
При цьому на запитання «УМ» про те, як оцінюватимуться «можливості» якогось «приходящого» бізнесмена, що йому раптом дуже захочеться вступити в НСНУ й фінансувати партію, пан Беспалий відповів категорично: «По анкеті буде видно, хто працював на партію, а хто ні. Так, там є пункт «участь у виборчій кампанії», а це може передбачати й фінансовий внесок... Однак це лише один із аргументів. Повторюю: місця не продаються!».
Цікавим пунктом є 8-й: особливості включення до списку осіб, які не мають наміру бути депутатами.
Як зазначено у «Принципах...», «доцільним є включення ключових осіб, які реально підвищують рейтинг списку. Це — почесний голова партії, можливо, є й інші особи».
На прохання «УМ» пояснити, хто ж може належати до цих «інших осіб», Борис Беспалий називає (як приклад) працівників президентського секретаріату. Тобто за Олегом Рибачуком, якщо він навіть і не захоче забирати мандат нардепа, місце, вважай, забите. «Також це можуть бути голови обласних держадміністрацій, — припускає Борис Якович. — Або видатні митці чи діячі інших галузей. Наприклад, ректор Київського національного університету Скопенко балотувався (за списком блоку «За єдину Україну!». — Авт.), але в парламент не пішов і, очевидно, не збирався. Це я без оцінювання кажу, просто для прикладу».
Водночас, як зазначено в документі, «включення до списку осіб, які призначаються Президентом і яким він гарантує збереження посад або призначення на них, є недоцільним». Адже з огляду на те, що НСНУ майже напевне йтиме до ВР у блоці, «кожен партієць, який вибуде зі списку блоку, звільнить місце не для однопартійця, а для іншопартійця. З цієї ж причини не варто включати до списку осіб, які прагнуть не депутатства, а продовження своєї професійної діяльності». Натомість партія вважає доцільним участь у списку осіб, що претендують на посади, призначення на які залежить від парламенту, зокрема міністрів.
Дуже важливим при укладанні переліку кандидатів у парламентарії від партії НСНУ вважає також регіональний фактор: «у кожній півсотні списку має бути особа, приваблива для одного з регіонів».
Як партія прагматична «Народний союз...» щонайменше прагне формувати виборчий список збалансовано: визначивши головні вектори роботи в майбутньому парламенті та в уряді. «Це дозволить, по-перше, привести у парламент та в уряд фахову команду, а по-друге, репрезентувати «Нашу Україну» як команду професіоналів», — наголошується у «Принципах...». «При формуванні списку варто визначити функціональні вектори: фінанси, економіка, аграрний сектор, гуманітарна сфера, право, оборона, міжнародні відносини, соціальний захист, охорона здоров'я та довкілля, освіта тощо. Векторів має бути не більше 15, їхній перелік до 20 листопада має затвердити президія ради партії. Кожен кандидат зі списку має бути включеним від однієї до трьох «векторних груп», без урахування черговості. Це — партійний список у фаховому розрізі. Для кандидатів зі списку має бути визначена запланована позиція у парламенті, уряді з урахуванням наявності парламентських комітетів, центральних органів виконавчої влади. У цьому розрізі варто репрезентувати список і виборцям: у цілому — як збалансовану команду професіоналів, персонально кожного кандидата — як професіонала на своєму місці. Для прикладу: А. — юрист, працюватиме у Комітеті з правової політики, головою підкомітету з діяльності судів; Б. — фінансист, працюватиме у Бюджетному комітеті з питань місцевих бюджетів».
Що ж, розумно і, знову ж таки, звучить вельми оптимістично. Що ж до особливостей формування першої п'ятірки списку, то вона також визначатиметься на підставі загальних критеріїв. При цьому ключовими для «головних облич» партії є політичний критерій (див. пункт 1), політична чи громадська відомість, «всеукраїнська зоряність» (пункт 5) та моральна репутація. І, до всього, «кожен учасник першої п'ятірки має привнести власну яскраву барву, якої не має жоден інший її учасник».
Як наголошується у «Принципах...», «початкова черговість кандидатів у списку уточнюється за регіональним критерієм: якщо в групі з 50 кандидатів немає популярного представника для котрогось із регіонів, то до неї переводиться найперший за черговістю такий представник». У тому разі, якщо «після застосування загального і регіонального підходів у групі з 50 кандидатів немає принаймні двох представників якоїсь «векторної групи», група доповнюється за рахунок найближчого відповідного кандидата з подальшої частини списку».
Друга частина переліку принципів формування списку — це порядок внесення кандидатур: хто саме і як вносить. Тут усе відповідно до статуту партії й законодавства України: виборчий список, проект якого готує рада партії за поданням конференцій або рад регіональних організацій (також пропозиції щодо списку можуть вносити президія ради і почесний голова партії), затверджується з'їздом НСНУ. При цьому партійний форум може розглядати й кандидатури, внесені будь-яким учасником з'їзду, членом партії, партійним органом чи організацією. Окремо зазначається, що партійні організації можуть проводити дорадчі опитування щодо виборів, у тому числі щодо формування виборчих списків чи їхніх перших п'ятірок.
І, нарешті, залишається останнє питання. «Нашоукраїнці» розглядають три варіанти участі своєї сили у виборах (за пріоритетністю): у складі виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», у складі виборчого блоку без участі Ющенка та самостійно, як окремої партії. Тому й виборчий список планують формувати «на гнучких засадах, що передбачають участь у виборах як у складі блоку, так і самостійно». Водночас уже очевидно, що бути блоку (на з'їзді затверджене відповідне рішення). І на цей випадок у «Принципах...» є цікавий пункт щодо політичних узгоджень: «право вето з боку інших учасників виборчого блоку не визнається». Тобто не лише, скажімо, Народний рух чи партія Кінаха не зможуть пред'явити до котроїсь із осіб у списку НСНУ претензій, а й навпаки. А що як у списках інших учасників блоку будуть постаті, які категорично не відповідають зазначеним принципам «Народного союзу...»?
«Я не виключаю, що справді можуть бути люди, чиї кандидатури викличуть дискусію, — погоджується Борис Беспалий. — Але ж інші партії теж, я думаю, зможуть захищати обгрунтовувати свій вибір тієї чи іншої особи. Та якщо раптом справді у списку когось із наших партнерів по блоку опиниться зовсім неприйнятна для нас особа і якщо ні ми, ні наш почесний голова не зможе їх переконати, будемо якось шукати компроміси...».
.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
