Подвійний статус мухомора

      Так прокоментував, прочитавши цю розповідь, науковець Національного аграрного університету, відомий фітобіолог Володимир Біленко.

      — Нині тішить те, що надворі листопад, отож ніхто не кинеться стрімголов до лісу за мухоморами... А ці гриби означено, по-перше, в ботаніці як смертельно отруйні, по-друге, в лікарській ботаніці як лікарські рослини.

      Таким чином, не лише із джерел народної медицини відомі людям певні лікувальні властивості мухоморів. Їх має в своєму реєстрі й медицина офіційна, зокрема гомеопатія. Найперша й основна пересторога щодо цих дарів лісу — максимальна обережність і найточніше дозування.

      Для прикладу, препарат агарикус мускатіус застосовують при спазмах судин, епілептичному стані, склерозі, ангіні, функціональних порушеннях спинного мозку. Є краплі, які вживають як снодійне, від кашлю при запаленні легень. Настоянку мухомора на горілці в пропорції 1:5 рекомендують для розтирання при ревматизмі, подагрі, радикуліті. Відомий і такий засіб лікування шкірного туберкульозу: кілька шляпок свіжих мухоморів кладуть у горщик, посипають сіллю, щільно закривають кришкою і 15 хвилин нагрівають без води. Масою, що утворюється, змащують уражені ділянки шкіри.

      Ну і тепер про те, що закладено в самій назві гриба — про смерть мух. Міцний відвар мухоморів, підсолоджений цукром, виставляють, де треба, в глибокій тарілці, накривають фільтрувальним папером так, щоб виступав за край посудини. Приманка готова. А от свіжим соком мухомора або відвареним грибом у вигляді кашки знищують і таких кровососів як клопи, змащуючи місця їх скупчення.

      Отже, як прийде сезон, не топчіть у лісі, що під ноги потрапить — все росте в природі недарма. І мухомор також.