Другий рік у Черкасах триває боротьба за місцевий аеропорт. На барикадах, з одного боку, — Черкаська міська рада, а з іншого — приватна виробничо-транспортна компанія «Міжнародний аеропорт Черкаси». У 2003 році мерія уклала з цією компанією концесійну угоду, передавши їй в оренду майно аеропорту на 49 років. Щоправда, таку домовленість, зафіксовану паперами, незабаром вирішили розірвати. Ініціатором виступила міськрада, яка пояснила свій крок збитковістю та нерентабельністю аеропорту. Мерія вирішила повернути цей об'єкт у комунальну власність, і справа дійшла до суду.

Система державних закупівель завжди була темою для дискусій із політичним підтекстом. Ті, хто розгортав свою приватну комерційну справу за рахунок таких закупівель, отримали презирливе прізвисько — бізнес-тендеристи. А проте з такими речами не жартують. Звичайно, ця тема «з бородою» не варта того, аби говорити про неї з надмірним пафосом, однак, усе-таки, закупівлі, які робить держава, стосуються її життєвих інтересів. Те, що купують за бюджетні кошти у вражаючих масштабах, — це продовольство, одяг і взуття для армії, меблі для дитячих будинків і притулків для старих, зрештою, устаткування для державних підприємств тощо.

Завчасність висновків про успішне виведення економіки з «підпілля» засвідчує діяльність Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК). Як повідомив департамент громадських зв'язків МВС України, посадові особи ЗТМК упродовж кількох років здійснювали моніторинг світових ринків у власних інтересах. Із врахуванням достовірної інформації про реальну вартість титанової губки спритники, перебуваючи на державних посадах, збували продукцію підприємства приватним фірмам за свідомо заниженими цінами.