«Весільний» генерал — вінець конфлікту?

      Протистояння і фактичне безладдя в Українській федерації гімнастики тривало майже рік. «УМ» неодноразово писала про конфлікт, який виник після того, як у грудні минулого року на звітно-виборчій конференції УФГ її президентом було проголошено Стеллу Захарову-Хлус, але суперник пані Стелли у боротьбі за цю посаду Ігор Коробчинський оскаржив рішення Федерації в суді через сумніви щодо неупередженості результатів голосування (різниця між претендентами становила один голос).

      Від невизначеності і помилок, які призводили до штрафів з боку Міжнародної федерації, страждали спортивна і художня гімнастика, акробатика і батут, аеробіка, які об'єднані в УФГ. Для олімпійських видів спорту було втрачено в організаційному плані чверть циклу. Хоча вихід із ситуації «запропонувало» ще перше засідання Печерського суду столиці — провести повторні вибори. Отже, 11 листопада у приміщенні Мінмолодьспорту пройшла призначена президією УФГ позачергова конференція. Тут, принагідно, слід нагадати, деякі положення статуту УФГ:

      пункт 4.9: Керівним органом Федерації між конференціями є президія УФГ.

      п. 1.5: Рішення керівних органів УФГ є обов'язковими для виконання всіма її членами.

      п. 4.14: Президент УФГ забезпечує виконання рішень президії і, як член Федерації, зобов'язаний виконувати рішення керівних органів, не вчиняти дії, які шкодять інтересам Федерації та спорту (п. 1.5, 3.7).

      Тож навряд чи можна схвалити дії Стелли Захарової, яка «забезпечувала» позачергову конференцію тим, що надсилала в регіони листи про її нелегітимність, позаяк на 21 листопада призначено засідання Апеляційного суду. Зауважимо, що ще 8 листопада Верховний Суд України прийняв касаційну скаргу Ігоря Коробчинського на апеляцію Захарової, тож вона фактично вводила в оману «гімнастичну громадськість». Крім того, Стелла Георгіївна знехтувала рішенням «самодіяльної», на її думку, президії УФГ і не передала печатку ні Федерації, ні відповідальному секретарю. Президія УФГ у встановленому порядку стару печатку оголосила недійсною, а 07.09.2005 виготовили іншу, щодо чого органами МВС України було видано відповідний дозвіл.

      Конференція, яка зібрала 80 делегатів (для легітимності вистачало і 51), розпочалася з інформації від двох юристів, один з яких представляв Міністерство молоді, сім'ї і спорту. Якщо у Стелли Захарової і було 50 прихильників за підсумками попередньої конференції, то тепер і вони подивилися на ситуацію іншими очима. Бодай тому, що Стелла Георгіївна... не прийшла на конференцію Федерації, яку хоче очолювати.

      Зрештою, після двогодинного обговорення всі делегати одностайно ухвалили рішення обрати нового президента УФГ (у деяких питаннях лише троє при голосуванні утрималися). На цю посаду було висунуто кандидатури легендарних олімпійських чемпіонів зі спортивної гімнастики — Бориса Шахліна, Людмилу Турищеву, Лілію Подкопаєву, Ігоря Коробчинського та екс-першого заступника голови ЦР «Динамо» Віктора Коржа. Шахлін і Подкопаєва з гумором зняли свої кандидатури у стилі: «Що я вам поганого зробив». Турищева сказала, що не готова до виступу, а Коробчинський не став претендувати на цю посаду з етичних міркувань, підкресливши, що цілком здатен приносити користь гімнастиці як заступник і член технічного комітету ФІЖ.

      Так УФГ після тривалого конфлікту між двома ймовірними керівниками обрала «третій шлях» — її новим президентом став Віктор Корж. Серед позитивних якостей генерал-майора, майстра спорту міжнародного класу з велоспорту, члена виконкому НОК — організаційний досвід (8 років на чолі найуспішнішого спортивного товариства «Динамо») та незаангажованість щодо різних «сил і течій» в УФГ.

      Найголовніший же підсумок конференції — за весь день не було жодного брудного звинувачення на адресу один одного. Так, є у різних видах спорту проблеми, як відоме протистояння Вінниця — Київ у акробатиці. Але фахівців і професіоналів у цей день об'єднало бажання уникнути в майбутньому організаційних проколів. Заради блага української гімнастики час забути про чвари й почати працювати.