«Що, знову революція? А проти кого?» — перепитували випадкові перехожі, які позавчора пізно ввечері йшли повз будівлю ЦВК. Дивуватися було чого: біля паркану стіною стояв «Беркут», тисячний студентський натовт ревів щось незрозуміле й вимахував жовтогарячими прапорами, а всередині людського моря хтось хвацько розмахував кулаками, зачіпаючи всіх, хто трапить під руку. «Фільм тут знімається. «Помаранчеве небо». Не наступайте, будь ласка, на кабель і відійдіть від цієї доріжки», — просить дівчина з мегафоном у руці і зникає у зеленому наметі.
«Приготувалися, всі повернулися обличчям до Центрвиборчкому, — командує масовці режисер Олександр Кириєнко. — Стоїмо на місці, ніхто нікуди не йде! Мотор!» За хвилину в натовп врізається хлопець, за ним хвостиком біжать оператор з камерою і шлейфом дротів та звуковик із волохатим мікрофоном. Через півдесятка дублів режисер нарешті задоволений: «А тепер переходимо до бойових дій!»
На майданчику з'являється Вона — українка у коричневій дублянці з веселою квітковою вишивкою. За сценарієм, героїня Лідії Оболенської приїхала вчитися до столиці зі Львова, захопилася революційними ідеями і разом з багатьма однодумцями вийшла на мітинг. І мало не потрапила «під роздачу», коли почалася бійка під ЦВК. Саме тут дівчина знайомиться з Ним — далеким від політики хлопцем, який мимоволі опинився в натовпі і захистив від ударів тендітну красуню. В результаті чиїсь міцні кулаки розбивають героєві ніс, а прекрасна героїня — серце. Але, як розповів «УМ» автор сценарію Юрій Бутусов, не все так просто: батько хлопця — «губернатор» області, відданий старій владі. У родині назріває конфлікт, і герой Сашка Лимарьова опиняється перед нелегким вибором. Ось така собі романтична історія на тлі помаранчевих подій...