Розкопки археологів засвідчують: у сиву давнину наших померлих пращурів ховали разом із найнеобхіднішим на тому світі хатнім начинням, знаряддям праці, зброєю. Сьогодні ж небіжчику нерідко доводиться брати з собою не лише власні, а й суспільні гріхи. Принаймні традиція «змащувати» місце під сонцем доларами чи гривнями, так би мовити, автоматично переноситься і на потойбіччя...
Саме за надання «затишнішого» місця для поховання близької людини на одному з міських цвинтарів троє його наглядачів виставили згорьованій полтавці надто специфічний «рахунок» у півтори тисячі гривень. Згадану суму вона таки «конвертувала» (себто поклала у звичайнісінький конверт) і передала цвинтарним хабарникам. Останні, щоправда, не врахували однієї вельми суттєвої обставини: до подібного безсоромного здирництва байдужими залишаються тільки покійники. Тож віднедавна ту «потойбічну» бухгалтерію вивчають правоохоронці.