Блокада. День третій

      Паперові гори неухвалених законів та постанов невблаганно зростають — парламент вкотре не спромігся проголосувати бодай один маленький проектик. Хоча починалося все непогано: відкривши вчора сесійне засідання в оточенні «блокіраторів» від опозиції, спікер Володимир Литвин повідомив, що на погоджувальній раді лідерів фракцій була ухвалена компромісна домовленість: на вимогу «Нашої України», БЮТі та СПУ наступного вівторка заслухати міністра внутрішніх справ та міністра освіти у зв’язку з подіями в Донецьку, після чого провести закрите засідання парламенту і створити депутатську слідчу комісію з цього питання. Оскільки наступний вівторок — день несесійний, та й усі фракційні лідери нібито погодилися з цією пропозицією, Голова ВР сподівався, що як мінімум 226 потрібних для позитивного рішення голосів такий компроміс набере. Але опозиціонери вже надто добре знають, чого варті обіцянки «більшовиків», тому ще до голосування констатували: «вони не проголосують». «Не проголосують — тоді прибіжите назад», — поіронізував Литвин, умовляючи парламентаріїв припинити блокаду трибуни й сісти на свої місця. А для того, щоб усіх усе влаштовувало, жартома запропонував прийняти «в пакеті» й держбюджет, і закон про пропорційні вибори, «і що там ще не прийнято?».

      Жарти жартами, а «суперкомпромісна» пропозиція й справді не пройшла: за неї віддали голоси лише 219 нардепів (окрім представників опозиційної «четвірки», голосували переважна частина фракції «Європейський вибір» та кілька позафракційних, включно з Володимиром Литвином та віце-спікером Олександром Зінченком). І, як з'ясувалося, це ще дуже непоганий результат: під час двох наступних голосувань з цього питання  на табло висвітлювалися, відповідно, 195 та 96 натиснутих кнопок «за».

      Така дивна поведінка «більшовицьких» лідерів, які на кабінетних нарадах погоджувалися з умовами розблокування сесійної роботи, а своїм фракціям наказували голосувати «проти», дала парламентаріям із меншості підстави стверджувати, що насправді припинення блокади невигідне невидимим диригентам пропрезидентської частини парламенту, тим, котрі сидять на вулиці Банковій. Інше пояснення впертому небажанню «більшовиків» голосувати й справді знайти важко. Та спікер усе-таки вирішив спробувати й оголосив перерву одразу на годину (у тому, що 30 хвилин для консультацій при небажанні досягати згоди замало, переконалися вже не лише парламентські керівники, а й мільйони українських радіослухачів, які відстежують події у ВР із трансляцій кухонного «брехунця»).

      Але дива не сталося — після двох з половиною (!) годин спілкування депутати повернулися до зали ще менш настроєними на позитив. Після провальних 96 голосів спікер запропонував депутатам власний алгоритм розблокування роботи сесії: негайно створити робочу групу на базі комітетів парламенту, зокрема державного будівництва, з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією і правового забезпечення правової діяльності Мойсика, аби вона вивчила ситуацію довкола подій у Донецьку та до вівторка підготувала звіт щодо необхідності заслухати в залі голову СБУ, міністра внутрішніх справ та міністра освіти, створення спеціальної депутатської комісії та проведення закритого засідання.

      Обговорення цієї пропозиції показало, що сподіватися на компроміс марно: від імені «більшовиків» їхній координатор Степан Гавриш заявив, що неприпустимо «ставити силових міністрів у залежність від однієї політичної сили». На що лідер соціалістів Олександр Мороз нагадав Степанові Богдановичу, що міністри підзвітні парламенту як представники виконавчої влади, і коли 210 депутатів звертаються до них з вимогою звіту, урядовці не можуть цього ігнорувати. Він також рекомендував Гавришу не надто захищати силовиків, бо завтра вони можуть побити і його.

      Пропозиція Литвина, звісно, не пройшла. «Шановні народні депутати, цікава склалася картина:  більшість солідаризувалася з «Нашою Україною», очевидно, виникли якісь таємні домовленості, — поіронізував засмучений Голова ВР з приводу «подвійного» блокування сесійної роботи й оголосив: — Для того, щоб їх прояснити, я оголошую засідання Верховної Ради на сьогоднішній день закритим».

      Так і не вдалося депутатам розглянути бодай одне питання. А першим у порядку денному, до речі, стояло призначення Геннадія Васильєва Генпрокурором України...

ЦИТАТА

      Координатор більшості Степан Гавриш про ностальгію за «оксамитовою парламентською революцією»:

      — Якщо опозиція продовжуватиме блокувати роботу парламенту, ми можемо перенести засідання в Український дім. У мене вже є досвід прийняття рішень в Українському домі або в іншій формі голосування — у письмовому вигляді, бюлетенями. Це буде залежати від позиції Голови Верховної Ради — ми готові хоч завтра.

«Українські новини»,

6 листопада 2003 року.