Останні вражаючі заворушення у Франції є, ймовірно, лише «першою іскрою» болючого та довготривалого процесу «африканізації та ісламізації» Європи. Вибух насилля висвітлив усі болячки французької еміграційної політики: фіаско існуючої моделі інтеграції прибульців у французьке суспільство, відірваність політиків від реалій життя, анахронізм системи соціального захисту, за якої емігранти по кілька поколінь висять на шиї платників податків. Усе зростаючі поділи між «прибульцями» та «місцевими» викликали взаємне нерозуміння, яке переродилося у ненависть. Війна цивілізацій відбувається не лише в Іраку, а вже й у Європі. У Франції на цей час мешкають шість мільйонів мусульман, що становить десять відсотків від населення країни. Мусульмани також становлять значний відсоток населення інших європейських країн: Голландія — один мільйон (6,5%), Австрія — 400 тисяч (5,0%), Німеччина — 4,1 мільйона (5,0%), Швеція — 400 тисяч (4,5%), Швейцарія — 350 тисяч (4,5%), Бельгія — 400 тисяч (4,0%), Данія — 170 тисяч (3,0%), Велика Британія — 1,5 мільйона (2,5%), Іспанія — 800 тисяч (2,0%), Норвегія — 82 тисячі (1,8%) та Італія — 600 тисяч (1,0%). А ще сотні тисяч чи мільйони мешканців бідних країн Азії та Африки намагаються взяти бастіон Європейського Союзу примітивним штурмом, тобто ломляться в зачинені двері і вікна. І вишукують при цьому найбільш слабкі місця.