Мовний ступор

      Сьогодні Україна відзначає День української писемності і мови. Напередодні свята голова товариства «Просвіта» Павло Мовчан і екс-голова НТКУ Володимир Кметик зібрали прес-конференцію в УНІАНі, щоб розповісти, як держава підтримує державну мову. 30 млн. гривень виділила цього року держава на розвиток української мови, але реально було використано лише їх мізерну частину. В бюджеті 2006 року на мовні програми відводять вже 4 млн., бо орієнтуються на «потреби» мовної сфери 2005 року. Сталося так, що гроші лежали «замороженими» у міністерствах, а видавці, режисери, продюсери «вибити» їх так і не змогли. І винні не так «вредні» українські чиновники, як сформована система, коли люди, від яких залежить фінансування мистецьких чи освітніх проектів, не зацікавлені в тому, щоб ці проекти взагалі існували. Як розповів колишній голова НТКУ тележурналіст Володимир Кметик, український чиновник не несе відповідальності за неприйняття рішень. Більше того, якщо держслужбовець підписує якийсь проект, то тут же на нього звалюється купа проблем — перевірки, звіти. А ось якщо він зекономить гроші, то його тільки похвалять, а невикористані кошти перекинуть на наступний рік. «Усі чиновники в міністерствах дуже милі люди, —зiзнався Кметик, — усі  позитивно ставляться до тих проектів, які пропонують митці, але нічого з місця не рухається». Крім того, багато положень щодо надання державної підтримки є відверто застарілими. Видавців та продюсерів, наприклад, названо в тексті постанов посередниками, а книжки міністерствам простіше закуповувати, ніж спонсорувати видавничий проект.

      І це лише один з аспектів проблем державної мови, які існують в Україні. Інше — це неврегульованість і непрописаність «Закону про мови». Громадяни України не можуть подати в суд на чиновників, які ігнорують чи принижують державну мову. Суд відмовляється приймати ці позови, адже в статті 10 записано, що особливості використання державної мови мають бути прописані відповідним «Законом про мову». Депутати ВР запропонували 14 законопроектів, які б могли пояснити особливості вживання державної мови, права та обов'язки чиновників та подібне, але лише два законопроекти не суперечать Конституції. Це проект Юхновського (подібний проект діє в Російській Федерації) та Мовчана. Всі ж інші проекти намагаються надати якогось особливого статусу російській мові. Очевидно, Закон про мову найближчим часом так і не приймуть, бо, за словами голови товариства «Просвіта» Павла Мовчана, не варто порушувати ці питання напередодні виборів, адже вони лише можуть збурити народ. Взагалі, каже Мовчан, мова та релігія — це класичні «па» тих депутатів, які хочуть будь-яким способом добрати електоральних голосів.

      Патріоти розчаровані мовною ситуацією в Україні після Помаранчевої революції. Вони мали надію, що в цьому питаннi хоча б щось зсунеться на краще. Дуже негативно оцінив Мовчан призначення російськомовного голови Національного телеканалу та новину, яка вразила журналістів: у книгарні при секретаріаті Президента Яворівський знайшов лише одну україномовну книжку. Всі решта — російська «попса».