Французькі нічні війни

      Під час чергової, 11-ї, ночі (з неділі на понеділок) безчинств негритянсько-арабських молодіжних банд у Парижі та околицях отримали поранення 34 поліцейських. Затримано 186 хуліганів. Упродовж цієї ночі банди емігрантів спалили щонайменше 839 приватних автомобілів. За повідомленнями поліції, підпали автомобілів все частіше відбуваються не лише в емігрантському поясі Парижа, а  й у самому місті та інших містах і префектурах Франції. У Парижi варвари, зокрема, спалили центр соціальної допомоги, податкову інспекцію, велетенський склад текстильних товарів, аптеку та автомобільний салон. Траплялися випадки нападів банд на міські автобуси. В місцевості Коломбе на південний захід від Парижа вандали закидали камінням пасажирський автобус та поранили при цьому обличчя 13-місячної дитини. В результаті нападу банди емігрантів на пасажирський автобус у місті Сент-Етьєнн на півдні країни отримали поранення водій та один із пасажирів. У Страсбурзі хулігани закидали пляшками із запальною сумішшю початкову школу. В Тулузі бандити викраденими автомобілями заблокували людям вихід із метро. Подібні бандитські вихідки емігрантів зареєстровані також у містах Руан, Нант та Орлеан. Вандали впродовж 11 ночей заворушень спалили більше трьох із половиною тисяч автомобілів. Поліція заарештувала більше тисячі хуліганів.

      Мішенню нападів покидьків уперше стали християнські храми. За інформацією поліції, впродовж останньої ночі підпалено щонайменше дві церкви — в місті Ланс на півночі країни та портовому місті Сет на півдні. Хулігани, ймовірно, взагалі ні в що не вірять, оскільки не прислухалися навіть до заклику про збереження спокою, який видав Союз ісламських організацій Франції. Мусульманські духовники також наклали фатву (закляття), якою «мусульманам забороняється брати участь в актах проти приватної чи суспільної власності та діях, які можуть призвести до втрати життя». У відповідь на цей заклик бандити в ніч iз неділі на понеділок вперше розпочали широко застосовувати проти поліції вогнепальну зброю.

      З 11 ночей безчинств найбільш серйозною була ніч із суботи на неділю. У південному передмісті Парижа — Гріньї — на поліцейських напала банда чисельністю приблизно 200 осіб, які закидали правоохоронців камінням. Упродовж цієї ночі варвари спалили 1408 машин. Було заарештовано 395 найбільш агресивних осіб. У Тулузі поліція змушена була застосувати сльозогінний газ, оскільки існувала загроза життю правоохоронців.

      Минулої неділі нарешті перервав непристойно довге, двотижневе, мовчання президент Франції Жак Ширак, який заявив: «Французька держава рішуче налаштована бути сильнішою від сіячів насилля». Президент назвав своїм «абсолютним пріоритетом» повернення країні безпеки та громадського порядку. Цю заяву Ширак зробив після надзвичайного засідання Ради національної безпеки.

      Заворушення емігрантів вже охопили всю Францію і можуть перекинутися на інші країни Західної Європи, де є великі конгломерати вихідців з Азії та Африки. Лідер італійської опозиції Романо Проді заявив минулої суботи, що вибух в Італії заворушень, подібних до французьких, є лише справою часу. Колишній голова Європейської комісії заявив: «Периферії наших міст — це суцільна людська трагедія, і якщо ми не здійснимо серйозне втручання в соціальному плані і будівництві, то будемо мати не один Париж». З іншого боку, емігранти самі несуть велику вину за те, що перетворилися, як вони вважають, на громадян другого сорту. Франція (та інші країни Заходу) надали їм можливість отримати освіту, адаптуватися в суспільстві. Втікачі з Африки чи арабських країн отримували таку велику соціальну допомогу, яку навіть не порівняти з оплатою за тяжку працю у злиденних країнах, з яких вони втекли. Для взаєморозуміння потрібна воля двох сторін.