Білий прапор «помаранчевої революції»

      Завтра в Азербайджані тамтешня опозиція планує розпочати «помаранчеву революцію». Її можна ототожнити з українською не лише через колір, який обрав для своїх прапорів та інших агітаційних атрибутів опозиційний блок «Азадлиг» («Свобода»), а й через спосіб проведення — опозиціонери, натхненні подіями в Україні річної давності, обіцяють винятково мирні акції протесту, виступаючи проти фальсифікації парламентських виборів. Згідно із попередніми офіційними даними, у результаті недільного голосування до парламенту (а це 125 депутатських місць) потрапить 64 депутати від пропрезидентського блоку «Новий Азербайджан» (серед них дружина президента країни, яка набрала майже 95%), лише п'ять — від «Свободи» (серед них — жодного опозиційного лідера), а решта переможців — це представники партій, лояльних до президента Ільхама Алієва.

      Водночас відмінностей між нашою революцією і потенційною азербайджанською значно більше, аніж подібностей. Насамперед, ще невідомо, чи взагалі вона розпочнеться, бо свої акції протесту опозиція постійно переносить. Або ж усе може закінчитися за кілька хвилин після початку, оскільки азербайджанські силовики пообіцяли, що не допустять проведення будь-яких несанкціонованих акцій опозиції (що успішно вони робили протягом останніх місяців, жорстоко розганяючи мітинги та арештовуючи її учасників). Проте до опору з боку влади опозиція морально була готова, при цьому покладала найбільші надії на міжнародну підтримку демократичних процесів у Азербайджані. Але і тут не склалося. За повiдомленнями gazeta.ru, спостерігачі (яких до цієї країни приїхала величезна кількість) як від країн СНД, так і від ОБСЄ і США протягом недiлi заявляли про відсутність масових порушень та демократичність виборів. У неділю увечері лідери блоку «Свобода» з англійським перекладом звернулися до міжнародної спільноти по підтримку, але керівництво інших країн, у тому числі й українське, наразі на цей заклик не відгукується...

      Не виправдалися надії опозиції і на екзит-поли, які вперше проводилися на азербайджанських виборах. Американські компанії, які проводили два паралельні опитування, також оголосили про перемогу провладних депутатів (хоча результати двох екзит-полів таки дещо відрізнялися). «Звичайно, Сполученим Штатам імпонує присутність опозиції в парламенті, оскільки це б дозволило «тримати на крючку» Ільхама Алієва і просувати якісь потрібні їм рішення. Однак якщо стане питання про вибір: або Алієв, або дестабілізація і революція — США, безумовно, виберуть Алієва. Азербайджан для американців надто важливий, він грає ключову роль у їх спробах прибрати до рук нафту Каспію і вийти далі у Середню Азію. У цьому і полягає принципова різниця азербайджанської ситуації від минулорічної української», — розставляє крапки над «і» депутат Держдуми Росії, директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін. Власне, «просякнута» нафтою азербайджанська земля і була основним козирем бакинської влади (зокрема і щодо України) як на цих, так і на президентських виборах дворічної давності. Нагадаємо, що тоді азербайджанська опозиція теж намагалася протестувати проти результатів виборів, однак за добу всі їхні поривання силою і арештами були зупинені.

      Зараз опозиціонери вже вдруге відтерміновують акції — тепер до середи (раніше планувалося починати у вівторок), нібито щоб дочекатися остаточних результатiв виборів і реакції влади на їхнiй ультиматум скасувати результати виборів. Водночас зрозуміло, що остаточні результати від попередніх не надто відрізнятимуться і ніхто їх скасовувати не буде. Очевидно, що відтермінування початку революції явно зашкодить її ефективності, бо напруга та ейфорія серед населення дещо ослабне. Опозиціонери й самі розуміють, що, швидше за все, жодного результату їхні вуличні протести не дадуть, окрім пролитої крові, адже вони не лише не мають міжнародної підтримки, а й організаційно слабкі. Бо основні «сірі кардинали» тамтешньої опозиції, серед яких багато колишніх бакинських високопосадовців, напередодні виборів були арештовані за обвинуваченням в організації «державного перевороту». І третій важливий фактор слабкості опозиції — населення Азербайджану її не так масово підтримує, як це було, до прикладу, в Україні. По-перше, дала хороший ефект пропаганда, мовляв, опозиція — це політичні банкроти і пенсіонери, оскільки її провідники колись уже були при владі (зауважимо, що в Україні рік тому теж використовували цю технологію). По-друге, народ, наляканий репресіями, не лише боїться вийти протестувати на вулицю, а й голосувати за опозиціонерів.

      Отож цього разу світ не побачить ще одну кольорову революцію на пострадянському просторі, яка мала бути «коктейлем» української та грузинської — в України азербайджанці хотіли запозичити помаранчевий колір та мирні способи боротьби, а в грузинів — квітку як символ (але замість троянд — там символом революції мали стати гвоздики) та більшу рішучість і радикальність, хоча, знову ж таки, без насильства. Очевидно, що свою поразку прекрасно усвідомлюють і азербайджанські опозиціонери. Тому навіть не заявляють про безтерміновість своїх акцій протесту, а йдеться про намір протягом лише трьох днів влаштовувати демонстрації у Баку. Хоча, найімовірніше, обійдеться це все лише одним днем, протягом якого влада швидко розбереться з проявами «громадського безпорядку». Головним завданням у цьому випадку для опозиціонерів залишається обійтися якнайменшою кількістю синців для імітації того, що білий прапор на заміну помаранчевому вони не вивішували...

      P.S. Коли верстався номер, стало вiдомо, що ОБСЕ визнала вибори в Азербайджанi такими, що не вiдповiдали мiжнародним нормам i демократичним стандартам, i закликала владу не перешкоджати акцiям опозицiї.

А ТИМ ЧАСОМ...

      Офіційну позицію України щодо виборів в Азербайджані слід очікувати після оголошення остаточних результатів виборів. Нагадаємо, що глава МЗС України Борис Тарасюк, відповідаючи на питання «УМ», заявив, що свою оцінку Україна робитиме, опираючись на офіційні висновки ОБСЄ та українських спостерігачів. Зазначимо, що українці як спостерігачі були представлені лише у місії ОБСЄ. Мали туди намір їхати і представники «Нашої України» і партії «Пора», але вони так і не змогли отримати статус міжнародних спостерігачів. Окрім того, МЗС Азербайджану заявило про небажання бачити членів цих партій на виборах, називаючи це втручанням у внутрішні справи країни. В результаті «нашоукраїнці» передумали їхати, а два члени «Пори» таки вилетіли у суботу в Баку. Але з аеропорту їх так і не випустили, і ще разом з 14 українцями, які мали статус спостерігачів від однієї з організацій, що представляла інтереси СНД, повернули у Київ. Депортовані спостерігачі, як вони самi себе називають, заявили, що вони постраждали через «Пору», яка, мовляв, приїхала, щоб займатися піаром.

      Тим часом МЗС України висловило стурбованість з приводу затримання в Баку 16 громадян України, оскільки це «створює недоброзичливу атмосферу для розвитку дружніх двосторонніх відносин». МЗС закликало азербайджанську сторону вжити всіх необхідних заходів з метою з'ясування даного інциденту та надати відповідні пояснення.