Голова Верховної Ради Володимир Литвин вважає, що Україні потрібна програма розвитку, з якою має виступити Президент. Як сказав Литвин в інтерв’ю севастопольській муніципальній ТРК «Народний канал», ті гасла, які лунали на Майдані, для практичного життя є непридатними. «Треба чітко визначити концепцію нашого розвитку, сказати, коли і що буде зроблено, щоб люди почували себе впевнено, особливо, щоб це відчуття впевненості було якщо не для себе, то принаймні для своїх дітей, онуків», — наголосив Литвин. І для цього, за його словами, «треба підібрати не «клікуш», а ефективних менеджерів, людей професійних, людей, які, може, не красномовні, не вміють кричати на мітингах, але вміють організувати роботу колективів, територій, районів, міст». На звинувачення в тому, що він об'єднує старі «кучмістські» кадри, спікер зауважив: «Люди, які довели своїм досвідом, своєю практикою, що вміють працювати, вони ніколи не бувають старі».
На переговорах між корпорацією «Міттал стіл» та Нацбанком України виник серйозний конфлікт із приводу валютного курсу, за яким переможець аукціону з приватизації «Криворіжсталі» має оплатити купівлю комбінату. Як пише газета «Дело», посилаючись на учасника переговорів між НБУ і «Міттал стіл», інвестори були готові заплатити за «Криворіжсталь» позавчора, однак голова НБУ Володимир Стельмах наполягав на тому, щоб інвестор розрахувався з Україною за курсом 4,8-4,9 гривні за долар США. За цим принципом новий власник «Криворіжсталі» мав викласти додаткових 100-200 млн. дол. Після втручання в конфлікт Прем'єра Юрія Єханурова для «Міттал стіл» визначили курс — на рівні офіційного. Водночас, зазначає видання, Президент «у терміновому порядку» вніс на розгляд Верховної Ради законопроект, яким пропонується дозволити іноземним інвесторам купувати приватизовані підприємства за валюту. За законопроектом, ціна об'єкта приватизації «визначається в гривнях», а оплата за узгодженням із Нацбанком може здійснюватися «у вільно конвертованій валюті за офіційним курсом НБУ, встановленому на день здійснення платежу».
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
