Завтра Азербайджан обиратиме парламент і вже ввечері можна очікувати масових виступiв прихильників опозиції. Лідери тамтешньої опозиції неодноразово заявляли, що азербайджанський народ, натхненний грузинською та українською революціями, готовий мирними акціями протесту захищати свої голоси, оскільки прогнозуються масові фальсифікації. Вони припускають також, що азербайджанська влада не буде «панькатися» з демонстрантами. І це вже неодноразово було доведено протягом останніх місяців, коли поліція жорстоко розганяла мітинги (чимало їх учасників і досі сидять під арештом). Напередодні виборів керівництво Генпрокуратури, МВС та міністерства нацбезпеки Азербайджану попередили, що зупинять будь-які дії «екстремістсько налаштованих політичних сил, направлених на зрив виборів парламенту, порушення громадянського порядку, створення в країні громадянського протистояння...».
Але головного удару по опозиційних силах влада вже завдала — арештувавши ряд колишніх високопосадовців, яких звинувачено в намаганні організувати державний переворот і силою захопити владу. Під тиском арештовані екс-міністри фінансів та економічного розвитку, екс-глава Мінздраву, екс-президент Держконцерну «Азерхімія», колишній начальник поліції міста Гянджа та інші вже нібито зізналися у підготовці «перевороту». Зокрема, як стверджує прокуратура, планувалося захоплення поліцейських райвідділків. Хоча в одного із затриманих (екс-начальника поліції), якого якраз звинувачують у постачанні зброї опозиції, знайшли зброю, якої ледве б вистачило для того, щоб залякати один райвідділок. Кажуть, що «переворот» нібито готувався ще на 17 жовтня – у той день, коли до Баку збирався повернутися з дев'ятирічної еміграції у США екс-спікер азербайджанського парламенту Расул Гулієв. Саме його, до речі, називають головним організатором «заколоту». Нагадаємо, що приземлитися у Баку Гулієву так і не дозволити, і він зупинився у Сімферополі, після чого був затриманий на вимогу Інтерполу. За два дні суд звільнив його з-під варти, і він повернувся у Лондон, де жив перед тим три місяці.
У такій ситуації азербайджанці, яких, за даними опозиції, у самій країні лишилося п'ять мільйонів (три мільйони виїхало на заробітки) сподіваються на активну міжнародну підтримку. Однак Президент Азербайджану Ільхам Алієв має у своїх руках козирну «нафтову» карту для шантажу. В України, яку тамтешня опозиція називає «лідером демократичних процесів на пострадянському просторі», тут теж є свої інтереси, а саме можливість транспортування каспійської нафти до Європи за допомогою нафтопроводу «Одеса—Броди».
Українське зовнішньополітичне відомство до кінця намагалося не коментувати події в Баку. І навіть коли понад місяць тому в бакинському аеропорту затримали на два дні, а потім повернули в Україну радника глави МЗС та члена політради партії «Пора» Сергія Євтушенка, Борис Тарасюк доволі скупо прокоментував цю подію без «нотки» обурення. Цього тижня на брифінгу Тарасюк, відповідаючи на запитання журналістів, повідомив, що МЗС «уважно слідкує за розвитком подій в цій країні». Водночас «кадрові перестановки» (очевидно, йшлося про звільнення і вищезгаданий арешт тамтешніх високопосадовців) міністр назвав внутрішньою справою Азербайджану. «І в цілому, за нашою інформацією з впливових міжнародних організацій, ставлення до цих кадрових перестановок є, в принципі, нормальним», — додав міністр. Тарасюк відзначив, що «важливі рішення» щодо підготовки виборчого процесу в Азербайджані схвально зустрінуті міжнародними організаціями, зокрема йдеться про вперше застосовану процедуру маркування виборців, що виключить їх повторне голосування. «Азербайджанське керівництво висловлює і на практиці демонструє готовність до відкритості виборчого процесу і до участі міжнародних спостерігачів», — відзначив глава МЗС.
На додаткове питання «УМ», які ж дії може вчинити українська влада, якщо вибори будуть сфальсифіковані (а усе до того йде), а під час акцій протесту, можливо, постраждають українці, які планують там бути спостерігачами, Тарасюк відзначив, що у своїй оцінці виборів Україна буде опиратися на висновки ОБСЄ і наших спостерігачів. Однак, слід пригадати висновок авторитетної ОБСЄ щодо президентських виборів у Азербайджані дворічної давності, а саме ці вибори «показали очевидний прогрес, досягнутий Азербайджаном у процесі удосконалення демократії, змiцнення демократичних інститутів і законодавчої бази». Це при тому, що факти масової фальсифікації були яскравими. Автор цих рядків тоді була свідком, коли з дільниць на початку підрахунку голосів силою виганяли спостерігачів від опозиції, протоколи нахабно переписували або у приміщеннях райдержадміністрацій, або просто у територіальній виборчій комісії, а виборців залякували втратою роботи чи виселенням iз квартири, якщо вони підтримуватимуть опозицію.
Учора з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим телефоном розмовляв і Віктор Ющенко. Особливих подробиць його прес-служба не розповіла, а лише за стандартом «Президент Ющенко зазначив, що Україна приділяє велику увагу парламентським виборам в Азербайджані». Водночас за повiдомленням прес-служби президента Азербайджана, Алiєв «висловив здивування i жаль, що Київ вiдпустив Расула Гулiєва». Також Алієв «заспокоїв» лідера Помаранчевої революції, що до його країни прибуло багато міжнародних спостерігачів. До слова, зауважимо, що два роки тому до Азербайджану теж з'їхалася маса спостерігачів, урни для голосування були прозорими, а бюлетені клали в конверти. Але ж фальсифікації проходили вже на наступних етапах підрахунку голосів! А манiфестацiї опозицiї було розiгнано за добу, багатьох опозицiонерiв тодi заарештували.
«В Азербайджані немає передумов для кольорової революції... У нас немає соціального замовлення на революцію», — заявив напередодні виборів голова азербайджанського ЦВК Мазахір Панахав. За його словами, Азербайджан відрізняється від тих країн, де такі революції відбулися, а саме стабільністю (!) економічного становища. Зауважимо, рівень добробуту азербайджанців значно нижчий від українців.
Чи не похитнеться самовпевненість азербайджанської влади післязавтра? Все залежатиме від того, чи вважають населення Азербайджану та міжнародна громадськість нормальною ситуацію, коли знову до парламенту, який складається із 125 депутатів, потраплять одиниці опозиціонерів.
А ТИМ ЧАСОМ...
Учора народні депутати від «Нашої України», зокрема Микола Катеринчук, відмовилися від поїздки на азербайджанські вибори. Як пояснив «УМ» пан Катеринчук, на це було дві причини — їм не вдалося отримати від тамтешнього ЦВК статус офіційних спостерігачів, а також позавчора МЗС Азербайджану висловилося проти того, щоб народні депутати з «Нашої України» приїжджали в Баку на час виборів. На запитання, чому «НУ» не вдається до публічного протесту в такій ситуації, пан Катеринчук пояснив, що оскільки Віктор Ющенко з офіційним візитом у кінці листопада їде до Баку, то «нашоукраїнці» вирішили «не наполягати на нашій участі» у виборах.
Не отримали акредитації на право спостереження і представники партії «Пора» та Міжнародного інституту демократії. Однак у невеличкій кількості вони все-таки вирішили їхати до Баку, щоб спостерігати за ситуацією збоку, а не на самих дільницях. За їх словами, якщо там почнуться революційні події, то участі у них брати вони теж не будуть, але спостерігатимуть за усім.