Київ проти «Либеді»

05.11.2005
Київ проти «Либеді»

Степан Хмара: « Хай розслідують усе це шахрайство!» (Фото автора.)

      Учора член фракції УНП Степан Хмара звернувся з парламентської трибуни з депутатським запитом до Генпрокуратури i МВС, згідно з яким слідчі мають перевірити підозрілі оборудки навколо відомого готельного комплексу «Либідь». Тиждень тому «УМ» повідомляла про конфлікт між трудовим колективом готелю i Київською мерією, але деталі судового протистояння стали відомі лише зараз.

      Нагадаємо, що Степан Хмара, відомий своєю принциповістю, взявся за цю справу, щоб захистити працівників готелю від оборудок столичних чиновників. Адже через це люди, що пропрацювали у «Либеді» не один десяток років, можуть опинитися на вулиці, а оскільки основними клієнтами готелю є іноземці, скандал може похитнути імідж України за кордоном.

      «Через місяць «Либідь» має святкувати своє 35-річчя, — каже простий працівник Олександр Смірнов, який ходить сюди на роботу вже 22 роки, — але вперше за цей час свята може не статися, бо готель може припинити свою роботу!»

      Справа в тому, що до 2003 року 36,32 відсотка акцій підприємства спочатку лишались у держвласності, а згодом були передані у власність київської громади. Але саме два роки тому міськрада вирішила приватизувати цей пакет акцій, продавши його на конкурентних засадах. I почалось! Переможцем конкурсу стала інвестиційна компанія «Купава», яка брала на себе окреме зобов'язання — погасити заборгованість ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» на суму близько семи мільйонів гривень. До речі, саме ця умова відштовхнула тоді інших покупців.

      Але «Купава», мабуть, знала на що йшла, бо невдовзі працівники готелю дізналися, що умови приватизації були порушені. I не де-небудь, а саме в Київському відділенні Фонду держмайна. Адже згідно з укладеним тут договором купівлі-продажу акцій, «Купава» особисто борги вже могла й не повертати, а лише мала надавати «Либеді» таку собі фінансову допомогу, а вже готель нiбито мав платити за рахунками. I взагалі, допомога фінансами згодом стала поворотною (гроші слід було одразу повертати тiй же «Купавi» ). Ні інвестицій, ні повернення боргів від «Купавi» в «Либеді» так i не дочекалися. До того ж Київське регіональне відділення ФДМУ ще до погашення заборгованості зняло приватизаційну операцію з контролю, тим самим порушивши чинне законодавство. Адже відтепер умови приватизації мав виконувати готельний комплекс.

      А якже продавець? Влада Києва спочатку «закривала очі» на всі ці оборудки, не реагувала на скарги трудового колективу, а в березні цього року Головне управління з питань господарства, туризму та курортів КМДА подало на «Либідь» позов до Шевченківського райсуду столиці. Сума стягнень така ж сама — сім мільйонів.

      Старший юрист-консульт готелю Василь Поліщук розповідає, що працівники «Либеді» досі ніяк не можуть зустрітися з чиновниками КМДА, бо їх там ніхто не чекає. Тож трудовий колектив дав владі столиці лише тиждень, протягом якого чиновницькі кабінети таки мають відчинитися, якщо ж ні, люди звертатимуться не лише до народних обранців, але й до міжнародних організацій. На думку пана Поліщука, якби позов до готелю подавала не влада, а якесь підприємство, його б повернули на доопрацювання. А так є небезпека, що столиця таки виграє судилище над «Либiддю». Суд уже накладав арешт на рахунки готелю, схаменувшись, лишив під арештом лише приміщення, через що в готелі досі не можуть здати в оренду навіть десять квадратних метрів нежилої площі.

      Степан Хмара навіть не сумнівається, що у цьому випадку дії відділення Фонду держмайна явно суперечили закону i були на користь «Купави». Народний депутат заявляє, що очевидною тут є змова «на всіх фронтах» — київська влада, «Купава», ФДМУ i суд. Адже доказів не бракує, до того ж Хмару, який брав участь у розробці багатьох законопроектів, дивує, що суд, ще навіть не роз-глянувши і не прийнявши остаточного рішення, вже накладає арешт на майно.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>