«СОТ нє пройдьот!»

      Давненько у Верховній Раді не лунали сирени. Мабуть, ще з липня, коли парламент намагався розглянути закони, необхідні для вступу України до Світової організації торгівлі. І ось позавчора надвечір у сесійній залі знову потужно завили червоні (бо в руках комуністів) «ієрихонські труби». Плакат, який висів перед лівим крилом зали ще зранку, не залишав сумнівів у тому, що подати голос послідовників великого Леніна й значно меншого Симоненка змусило те саме питання. «Ні — СОТівській кабалі!» — повідомляв напис на розтяжці.

      «Блокаторів» трибуни, щоправда, цього разу було значно менше, ніж улітку. Депутати не билися, не ламали мікрофони, не рвали одне на одному одяг і не гамселили колег. Вони просто не проголосували навіть за включення до порядку денного «ненависних» комуністам (і не лише їм, судячи з результатів голосування) «СОТових» та супровідних до них законопроектів: «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України (щодо процедури митного оформлення товарів)», «Про внесення до деяких законодавчих актів України змін, що стосуються приведення законодавства України до відповідності з нормами СОТ», «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та лом чорних металів», «Про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу скотину та шкіряну сировину» і «Про внесення змін до Закону України «Про металолом» (відносно спеціалізованих підприємств та їх прийомних пунктів, а також спеціалізованих металургійних переробних підприємств)». Хоча ще на початку тижня кілька законів, необхідних для вступу в СОТ, Верховна Рада ухвалила досить спокійно, без сирен і блокувань. Дивні справи нардепівські...

      А вчора парламентарії займалися здебільшого переформатуваннями фракцій та виголошенням заяв. Причому останній пункт («заяви») у п'ятничному порядку денному стабільно існує фактично у двох варіантах: зранку кожен, хто встиг записатися на виступ, може розповісти з трибуни все, що йому заманеться, в «заявний» час, а потім з 13-ї години — знову зробити по суті те саме в розділі «Різне». Однак тепер нардепам, схоже, й цього здається мало, тому в парламенті усталилася практика писати заяви від імені двох фракцій, вимагаючи надати півгодинну перерву для консультацій. Здається, саме палкий трудоголік, спікер Володимир Литвин, запровадив традицію замість перерви одразу надавати фракціям три хвилини для виступу (згідно з регламентом ВР, після 30-хвилинної наради представники тих депутатських груп, якi про неї просили, зобов'язані виступити й поінформувати залу про її результати). І тепер щойно парламентаріям заманеться проголосити свою думку з того чи іншого приводу поза межами порядку денного, вони шукають собі соратників і строчать відповідну заяву, «вибиваючи» таким чином зайве право на виступ.

      Що ж до «кадрових» питань, то новина полягає насамперед у перейменуванні фракції партії «Вперед, Україно!» у «депутатську групу Народного блоку Володимира Литвина». Схоже, парламентаріям із «групи Пінчука», як іще називали «ВУ!» (бо зять Леоніда Кучми також входить до її складу), не сподобалися заяви лідера однойменної партії Віктора Мусіяки про те, що його сила піде на вибори окремо від Литвина, а не в його блоці. От і перейменувалися так, щоб уже ні в кого не виникало сумнівів, із ким вони й за кого. Що з цього приводу думає сам Мусіяка, наразі невідомо, але принаймні з фракції він не виходив.

      Натомість своїм демаршем здивував інший нардеп: Михайло Добкін, який останнім часом (починаючи ще з минулорічної виборчої кампанії) був просто-таки шаленим соратником «об'єднаних» есдеків (забувши про те, що до цієї фракції його колись буквально «загнали», «ламаючи об коліно»), учора вийшов зі складу фракції СДПУ(о). Чи не для того, щоб увійти до «Регіонів»?

      Також зі своєї фракції (Блоку Тимошенко) вийшли Микола Гапочка та Геннадій Астров-Шумілов. Точніше, їх звідти витурили — ці парламентарії напередодні підтримали кандидатуру Олександра Медведька на посаду Генпрокурора. Був серед БЮТівців іще один апологет Медведька — Євген Константинов, але його чомусь караюча рука соратників Юлії Тимошенко помилувала. Можливо, просто з'ясувалося, що насправді це не сам Константинов натиснув «за» під час голосування по кандидатурі Генпрокурора, а хтось зробив це за нього поки нардеп, скажімо, кудись вийшов.

      Василь Салигін та Дмитро Святаш перейшли із фракції Народної партії до фракції Партії регіонів, а до НП натомість мігрував із «Єдиної України» Богдана Губського Сергій Правденко. Однак лави «ЄУ» не порідішали — їх поповнив народний обранець Олег Беспалов.