На заклик таких листівок кияни не ведуться.
Цього політичного сезону чи не першою жертвою «чорних піарників» став Богдан Губський — лідер партії «Єдина Україна», голова однойменної фракції Верховної Ради і віднедавна член команди Юлії Тимошенко. «Прем'єрні» стріли несподівано пустили саме в нього, хоча до команди Юлії Володимирівни колишній прибічник есдеків Губський приєднався лише після вересневої політичної кризи, коли Президент провів чистки у вищих органах влади. Та й узагалі, у колі прибічників «помаранчевого курсу» Губський перебуває теж порівняно недавно: він почав виявляти симпатії до «майданівців» уже після революції, перед тим же Губський робив кар'єру в лавах «кучмістів». Скажімо, у листопаді минулого року він вітав «блискучу перемогу» Віктора Януковича на виборах, які проходили, за словами Губського, «демократично й прозоро». Власне, Богдан Губський — із когорти тих, чиє перефарбовування з синього в помаранчевий колір впадає в око найбільше. Уже за нових політичних розкладів член колишньої протоесдеківської «чудової сімки» запам'ятався, зокрема, тим, що привіз в Україну булаву Богдана Хмельницького і навіть пропонував використати її для інавгурації Ющенка. Власне, та сама булава й стала елементом чорних технологій.
Зараз у столиці поширюються листівки, які від імені Губського та фракції «Єдина Україна» закликають киян прийти 7 листопада на Майдан, аби відзначити 88-му річницю Жовтневої революції. «Фішкою» свята має стати примирення між ветеранами Червоної армії та... воїнами Української Народної Республіки. Зважаючи на те, що УНР припинила існування більш ніж 80 років тому, виходить, на Майдан просять прийти довгожителів віком за сто років! І миритися вони, як ви вже здогадалися, мають на клейнодах Богдана Хмельницького.
На титульному боці листівки зображений сам Губський (явно колаж). Сидячи на кріслі, він тримає булаву. На задньому плані — фото з мітингу «помаранчевих». По боках — прапори й герби незалежної України та СРСР. Зверху напис — «Булава примирення».
Загальний висновок — маразм і чорна політтехнологія, спрямовані на те, щоб показати Губського диваком.
У прес-службі фракції «Єдиної України» вже знають про поширення цієї листівки. На питання «України молодої» про те, чи планує «ЄУ» якісь акції на 7 листопада, представник прес-служби одразу відповів: «Це ви листівки маєте на увазі?». За його словами, ні «Єдина Україна», ні прес-офіс не мають відношення до поширення цих агіток. «А сам Богдан Губський реагує на це з подивом. Каже, що це продовження чорного піару, який був раніше», — зазначили в прес-службі фракції.
Справді, друковані випади проти Губського були й раніше. Тиждень тому невідомі особи поширили листівки, якими киян закликали взяти участь 31 жовтня у відзначенні «річниці Помаранчевої революції». У програмі того свята, зокрема, анонсувався виступ «першої леді Помаранчевої революції Юлії Тимошенко» та «польового командира» Губського. На титулі ж листівки було зображено Ющенка, що тримає за руку Тимошенко, а над ними — лідер «Єдиної України» (знову колаж). Губський, згідно з анонсом, нібито мав виконати на сцені Майдану «соло на трубі» (у концерті, за «задумом» «чорних піарників», також мали б узяти участь Могилевська, «Тартак», Петриненко, до Українського дому «збиралися» покласти квіти, а навпроти Кабміну — відкрити пам'ятник «революційному барабанщику»). За фактом поширення цієї порції листівок партія Губського вже звернулася до Генпрокуратури.
До речі, невідомі зловмисники «приписали» обом агіткам одне місце народження: анонс про річницю революції нібито випущено у ВАТ «Вінницька обласна друкарня», а «Примирення булавою» — у вінницькій друкарні «Едельвейс».
Зрозуміло, що через Губського політичні технологи намагаються вдарити по команді Юлії Тимошенко. Адже цей неоднозначний політик є досить помітним членом її команди, а фракція «Єдина Україна» останнім часом проявляє у голосуваннях небувалу одностайність із БЮТ. Подібна технологія зараз спрацьовує й щодо Президента: його намагаються скомпрометувати випадами проти членів родини або близьких соратників. Попри все, нез'ясованим залишається інше питання: кому вигідні дурнуваті листівки, випущені проти Губського, точніше, хто їх оплачує й поширює? У прес-службі фракції «Єдиної України» «УМ» сказали, що «ще, мабуть, рано про це думати». Наразі не видно конкурента, чи як?
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
