Крісла залишаються порожніми

      «Якщо не знайдемо спільного рішення, то, думаю, не треба буде мучити людей». Так після вкотре марної спроби обрати керівників комітетів, «обезголовлених» після тотального виходу нардепів у виконавчу владу, висловився Голова Верховної Ради Володимир Литвин. І правильно, чого вже «людей» — народних обранців — мучити, якщо працювати їм залишилося всього кілька місяців, а там уже й комітети інакші будуть, і голови... Схоже, й самому Володимирові Михайловичу на пару з першим заступником Адамом Мартинюком так і доведеться добувати депутатську каденцію, із сумом поглядаючи на порожнє крісло в президії. Третій у цьому випадку був би геть не зайвим, адже після звільнення з парламенту Олександра Зінченка тому ж Мартинюкові, скажімо, навіть захворіти не можна, якщо спікер у від'їзді, бо тоді просто нікому буде вести пленарнi засідання. Однак учора парламентарії знову не спромоглися призначити своїм керівникам «підмогу» — таємне голосування за обрання віце-спікера було визнано таким, що не відбулося. Адже бюлетені взяв тільки 161 нардеп. Для того, щоб голосування було дійсним, треба, аби таких було дві третини від парламентського складу, себто 285 депутатів (нагадаємо, на даний момент у ВР працює всього лише 427 законодавців).

      Таким чином, Юрій Костенко (висунутий фракцією УНП), Володимир Заєць (представник СДПУ(о)) та Валерій Коновалюк, якого хотіли бачити віце-спікером колеги з групи «Довіра народу», принаймні вчора нагоду вмоститися в крісло по ліву руку від Литвина втратили. Ще раніше свої кандидатури добровільно зняли з голосування висуванець «Нашої України» Микола Катеринчук та БЮТівець Сергій Сас. Перший, імовірно, разом із «НУ» був згоден на віце-спікерство Костенка, а другий підкорився рішенню своєї фракції, яка вустами  керівника парламентських «тимошенківців» Олега Білоруса заявила, що знімає всі свої кандидатури на посаду віце-спікера і голів комітетів ВР і взагалі відмовляється брати участь у голосуванні з «кадрових» питань. Аргументація проста: фракція БЮТ не вірить в альтернативність цих виборів, їй «прикро, що до кінця каденції ми маємо такі величезні вакансії».

      Із комітетами теж не вийшло. Домовилися про рейтингове голосування: по черзі тиснути кнопки за кожного претендента на кожне вакантне місце, і хто набирає найбільше — того вносять до загального пакету, після чого вже «нормально» призначають голів гамузом, одразу всім «вільним» комітетам.

      Претендентів на керівництво вистачало. Найбільше охочих виявилося очолити Бюджетний комітет (його, нагадаємо, залишив «сиротою» Петро Порошенко) та спеціальну контрольну комісію ВР iз питань приватизації, яка залишилася без голови після переходу Валентини Семенюк у Фонд держмайна. Зрештою у процесі рейтингового голосування визначилися такі «фіналісти» «першого туру» виборів: із кандидатів у голови Комітету з питань бюджету найбільшу кількість голосів набрала позафракційна Людмила Супрун, «приватизаційну» комісію зал готовий був віддати теж позафракційному Володимирові Заплатинському, Комітет з питань держбудівництва — представникові Партії регіонів Віктору Слауті, Комітет з питань охорони здоров'я — «народнику» Михайлу Сятині, «освітній» комітет мав шанс очолити комуніст Михайло Родіонов, а Комітет iз питань європейської інтеграції  — представник НПУ Олег Зарубінський. На посаду керівника комітету зі свободи слова претендував есдек Ігор Шурма, а Комітету із закордонних справ — Ігор Осташ.

      Але, зрештою, ніхто з них офіційним головою комітету так і не став. Бо «пакет», сформований за результатами рейтингового голосування, підтримали тільки 113 нардепів при необхідних 226 (голосували тільки фракції СДПУ(о), Народної партії, ПППУ та «Вперед, Україно!»). Хтось образився, комусь не сподобалися певні кандидатури, а вкрай засмучена результатами рейтингового голосування лідерка фракції «Регіонів» Раїса Богатирьова взагалі обвинуватила депутатів із Народної партії у зриві домовленостей. Фракція Литвина нібито обіцяла підтримати «регіональну» кандидатку в голови «здорового» комітету Тетяну Бахтєєву, а натомість проголосувала за свого Сятиню. Щоправда, потім керівник фракції НПУ Ігор Єремєєв у розмові з журналістами звинувачення Богатирьової категорично спростував — мовляв, ніхто ні про що не домовлявся, і «це лише емоції» «однієї подруги, яка підтримує іншу». І взагалі, Єремєєв вважає, що все це голосування було «даремною процедурою» — до парламентських виборів можна якось допрацювати й без голів. І чого ото сваритися, коли разом в одній залі сидіти вже недовго, а комітети нормально функціонують і без головних керівників.

Леся ВОЛОШКА.

ДО РЕЧІ

      Фракція Народної партії вчора «схудла» на одного депутата: Микола Мельников перейшов до групи «Довіра народу».