Все навкруг державне — все навкруг моє?

          Кажуть, окремі чиновники досить своєрідно привчають своїх дітей до класики. Зокрема, коли неслухи влізуть у шкоду, не позбавляють їх солодкого і не ставлять у куток, а тільки кажуть оту відому літературну фразу: «До нас їде ревізор!» Не повірите, але ефект перевершує всі сподівання. Бо діти у цих сім'ях «з подачі» дорослих уже змалку бояться отого ревізора більше, ніж Змія-Горинича, Бабу Ягу та «бабая», разом узятих.

           Зрозуміло, подібне хатнє «виховання» практикують далеко не всі керівники. А тільки ті столоначальники, які до державної кишені лізуть, ніби до власної, і бюджетні кошти використовують, скажімо так, не зовсім ефективно. Тому й не дивно, що подібних порушників фінансової дисципліни в холодний піт кидає вже тільки при згадці про працівників контрольно-ревізійної служби. У цьому переконаний і начальник КРУ в Донецькій області Ігор Балик.

          — Ігоре Миколайовичу, як вам дався перехід на «нову-стару» роботу? І які тепер перші враження після піврічного перебування на цій посаді?

          — Державна контрольно-ревізійна служба України справді для мене не нова, адже у 1994—1998 роках я працював у КРУ Донецької області на різних посадах. І ще й нині в управлінні трудяться багато співробітників, з якими ми раніше працювали разом. Ці люди — мої наставники, фахівці найвищого рівня, і саме вони складають кістяк нашого управління.

           А мій перехід відбувся відносно легко, бо, працюючи в органах прокуратури, я не втрачав зв'язків із КРУ, оскільки законодавчо передбачено тісне співробітництво між органами прокуратури та контрольно-ревізійною службою для забезпечення законності насамперед у бюджетній сфері, державній та комунальній власності. Взаємодія починається із стадії загального нагляду органів прокуратури і закінчується досудовим слідством та захистом інтересів держави в судах. І результатом такої співпраці є захист конституційних прав громадян та якісне виконання доручень Президента України.

           До речі, наш колектив є найбільшим у системі КРУ України — 762 працівники.

            — З яким результатом наближається до закінчення року цей колектив? І з якими випадками порушень доводиться мати справу найчастіше?

            — За 9 місяців поточного року нашими контролерами-ревізорами проведено майже 1300 ревізій і перевірок у 1211 підприємствах, установах і організаціях. Причому практично на кожному із об'єктів контролю були встановлені факти порушення фінансової дисципліни. Виявлено, що внаслідок цього державним та місцевими бюджетами було недоотримано понад 5 мільйонів гривень. А фінансові порушення, зафіксовані нами, завдали збитків державі на загальну суму майже 52 мільйони гривень.

            Найпоширенішими серед фінансових порушень залишається незаконне та не за цільовим призначенням витрачання бюджетних коштів при виконанні державних цільових програм, оплаті вартості будівельно-ремонтних робіт, послуг та матеріальних цінностей. Частенько також маємо справу з випадками порушень законодавства з оплати праці, безоплатного надання у користування природних і матеріальних ресурсів, свідоме заниження орендної плати або орендованих площ. Ще мають місце факти незаконної передачі державного та комунального майна суб'єктам недержавної форми власності.

            Крім того, контрольними заходами виявлено ряд інших порушень, неусунення яких у подальшому, як правило, призводить до фінансових і матеріальних втрат. Сума таких порушень становить понад 210 мільйонів гривень.

           — Ігоре Миколайовичу, мабуть, ефективність роботи КРУ визначається не тільки довгою низкою виявлених фінансових порушень і зловживань?

           — Так. Критерієм ефективності роботи і кожного контролера, і управління в цілому вважаємо також необхідність усувати виявлені порушення. Бо встановити зловживання — це тільки певна частина роботи, яку буде завершено за умови повного надходження до «кишені» держави недоотриманих грошей та відшкодування порушниками фінансово-бюджетного законодавства незаконно витрачених коштів. Приміром, з початку нинішнього року наша служба забезпечила надходження в бюджети усіх рівнів майже 2 мільйони гривень. Відшкодовано й поновлено втрати фінансових і матеріальних ресурсів на загальну суму понад 50 мільйонів гривень. А ще наші працівники усунули низку порушень, що могли призвести до збитків у сумі більше 153 мільйонів гривень.

      І, звісно, до порушників фінансової дисципліни вживаються передбачені законом заходи. За порушення законодавства з фінансових питань понад 1690 посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Дисциплінарно та матеріально покарано більше 1200 осіб, три особи звільнено із займаних посад. Також до судів області направлено протоколи за виявленими порушеннями законодавства про бюджетну систему стосовно 68 посадовців.

      — Чи правда, що своєрідною ахіллесовою п'ятою багатьох керівників досі залишається використання бюджетних коштів?

      — На жаль, це так, і тому ми постійно тримаємо під контролем ефективність та законність використання бюджетних коштів. І особливу увагу приділяємо дотриманню вимог законодавства при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Як результат, у цьому році факти здійснення закупівлі за державні кошти без проведення тендерів встановлені на 23 підприємствах, в установах і організаціях на загальну суму близько мільйона гривень. Виявлено і 6 випадків порушення оформлення тендерної документації, ігнорування умов договорів про закупівлю на 11 об'єктах контролю.

      Так само досить уважно відслідковуємо й використання бюджетних коштів, передбачених на соціальний захист населення. Перевірками нарахування допомог, пільг та субсидій встановлені порушення по 60 управліннях праці та соціального захисту населення. А загальна сума порушень — пiвтора мiльйона гривень. Приміром, Управління праці і соціального захисту населення міста Дружківки незаконно виплатило Дружківському трамвайному управлінню 224, 5 тисячі гривень бюджетниих коштів.

            Або ось іще кілька конкретних прикладів порушень використання бюджетних коштів та збереження державного і комунального майна. Перевіркою Донецького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» встановлено недоотримання держбюджетом фінансових ресурсів у сумі 720 тисяч гривень (кошти від реалізованого підприємством державного майна — будинку).

            Також нерідко окремі керівники без рішення відповідних органів місцевого самоврядування здійснюють безоплатну передачу комунального майна у недержавну форму власності. Приміром, у Шахтарську, де Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності міськради, порушуючи чинне законодавство, передало у недержавну форму власності комунального майна (асфальтові покриття, електромережі та будівлі трансформаторних підстанцій) на суму 1274, 2 тисячі гривень.

      Певна річ, послідовно здійснюємо контроль і за використанням земель, що перебувають в державній та комунальній власності, і дуже прикро, що у роботі більшості перевірених виконкомів виявлені порушення. Найчастіше це недоотримання місцевими бюджетами фінансових ресурсів внаслідок передачі землі в оренду за заниженими ставками, передачі площ у безоплатне користування тощо.

            — Ігоре Миколайовичу, не секрет, що перевірки дотримання бюджетно-фінансової дисципліни на підприємствах вугільної промисловості — окрема тема...

           — І справді. Адже з року в рік ми всі спостерігаємо одну й ту саму картину. Щоосені шахтарів виводять на площі, аби домогтися збільшення бюджетного фінансування вугільної галузі. Хоча в той же час випадки неефективного використання і просто розбазарювання отих коштів, які так потрібні гірникам, просто вражають. Приміром, перевіркою використання коштів державного бюджету, виділених Мінпаливенерго для технічного переоснащення шахт та гірничорятувальних заходів, в Держпідприємстві «Донецька вугільна енергетична компанія» виявлені фінансові порушення на загальну суму понад 4,5 мільйона гривень. Тут на кошти держпідтримки чомусь придбали вугільний комбайн без сертифіката якості та відповідного дозволу Держнаглядохоронпраці.

      А на двох державних вугільних підприємствах Донеччини взагалі інвентаризаціями держмайна була встановлена недостача основних засобів (шахтного та іншого обладнання) майже на 3 мільйони гривень, а збитки, завдані цим підприємствам, сягнули 9,5 мільйона гривень!

      Також зустрічаються ще й факти незаконних розрахунків векселями, що призводить до втрати активів підприємствами. Одним товариством із державною часткою майна понад 60 відсотків внаслідок такої операції втрачено активів на суму 3 мільйони гривень.

      Отож керівники згаданих підприємств, які часто нарікають на нестачу фінансів, тепер мають відповідати за подібне ставлення до коштів держбюджету — матеріали перевірок передані до органів прокуратури.

      — До речі, чи вдається у цьому плані знаходити спільну мову з правоохоронцями?

      — Скажу так — проблем немає. І якби не чітко скоординована робота КРУ з органами прокуратури, міліцією та СБУ, нам було б важкувато виводити порушників на чисту воду. Зате спільними зусиллями таки вдається досягати певних результатів. У нинішньому році до правоохоронних органів передано 434 матеріали ревізій та перевірок і за результатами їх розгляду порушено 35 карних справ. А з метою відшкодування збитків державі перед органами прокуратури ініційовано 46 цивільних позовів. Тобто тільки подібна взаємодія дає можливість професійно стояти на захисті інтересів держави, захищати конституційні права наших співвітчизників.

Досьє «УМ»

Балик Ігор Миколайович

      Народився 15 липня 1971 року в Сумській області.

      У 1992 році після служби в армії переїхав до Донецька, де розпочав трудову діяльність підземним гірничим робітником у шахтоуправлінні «Червона зірка» ВО «Донецьквугілля».

      З січня 1994 по квітень 1998 працював у Контрольно-ревізійному управлінні Донецької області на посадах старшого, провідного, головного контролера-ревізора, а з 1996-го — начальником відділу.

      У лютому 1998 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого.З жовтня 1998 року по травень 2005 року перебував на службі в органах прокуратури України. Посідав посади слідчого, старшого слідчого міжрайонної прокуратури, заступника начальника відділу прокуратури Донецької області.

      У травні 2005 року призначений на посаду начальника Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області.

Одружений, виховує сина.