Судді... подають до суду

29.10.2005

      Петровський районний суд Донецька нині розглянув справу, аналога якої українське судочинство ще не знало. Шість мешканців столиці Донбасу Віктор Татьков, Тетяна Колядко, Станіслав Мирошниченко, Олександр Скакун, Ігор Темкіжев та Артур Ємельянов, прізвища яких у одному з матеріалів щотижневика «Дзеркала тижня» не згадуються взагалі, вирішили саме в такий спосіб захищати свої права.

       Звісно, нічого особливого в тому не було б, якби всі згадані громадяни не виявилися керівництвом та практикуючими суддями Донецького апеляційного господарського суду та Господарського суду Донецької області. Причиною невдоволення суддів стала публікація під назвою «Чорна трійка: все інше не має відношення до справи» («ДТ» № 9, 12.03.05), де на прикладі конкретних справ йшлося про проблеми українського господарського судочинства.

       Безпосередньою підставою до позову став витяг із листа одного донецького підприємця до Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Верховної Ради України, в якому фізичні особи впізнали себе як суддів, відтак відчули образу честі, гідності та ділової репутації і зажадали спростування та відшкодування моральних збитків у розмірі 60 тис. грн. І... відкрили шлюз гласності. Не врахували змін, що відбулися після Помаранчевої революції в настроях людей, які повірили в носія влади в державі — силу народу.

       Отож, мабуть, недаремно кажуть: не буди лихо, поки тихо. Вже після першого судового засідання до автора матеріалу, журналіста Анатолія Єременка, та його представника медіа-юриста Донецької обласної профспілкової організаціїї працівників ЗМІ Наталії Грановської почали звертатися учасники судових процесів, які вели донецькі судді-господарники, з проханням виступити у ролі свідків.

       Зокрема директор науково-виробничої фірми «Вторнафтопродукт» Сергій Брон під час судового слухання у Петровському районному суді Донецька розповів про численні порушення, до яких вдавалися позивачі, коли вершили правосуддя у Господарському суді Донецької області та Донецькому апеляційному господарському суді. Заступник директора інституту «Дондіпрошахт» Сергій Доценко озвучив прізвища донецьких суддів-господарників, які сприяли зловмиснику незаконно заволодіти будинком у центрі міста, де розташований інститут. Характерно, що названі заступником директора імена «на 80 відсотків збiглися з прізвищами позивачів». 

       Цікава, погодьтеся, складається ситуація з розглядом справи «донецькі судді проти журналіста». З позивачів вони несподівано перетворилися у відповідачів, оскільки проти них вже висунуто кілька зустрічних позовів. А тим часом сам журналіст та його представник Наталія Грановська вважають, що позов суддів необгрунтований і суперечить Конституції та українському законодавству, які гарантують право громадян на інформацію. І не виключають, що й метою згаданого позову було намагання перешкодити журналісту працювати по актуальній темі далі.

      Петровський районний суд Донецька вже виніс свій вердикт — зобов'язав редакцію щотижневика «Дзеркало тижня» спростувати деякі свідчення (зокрема те, що судді «всі вони там одним миром мазані»), а журналіста — виплатити кожному із шести суддів по 333 гривні. Звісно, журналіст має намір оскаржити це рішення і, аби відстояти власну позицію, звертатиметься у вищі судові інстанції. Не виключено, навіть до Європейського суду.

Павло КУЩ,
Володимир СУБОТНИК.
  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>