«Джек-пот» на державну голову
Коли «маленькій» людині, звичній до жорсткої економії з огляду на мізерну зарплату чи пенсію й безперспективність надій на її зростання, просто на голову зненацька падає сила-силенна грошей, імовірність того, що змушений протягом тривалого часу тримати себе у фінансових рамках щасливчик розтринькає багатство значно швидше, ніж це зробив би в такому випадку його й без того заможний колега по прихильності Фортуни, значно зростає. Наскільки в цьому випадку відрізняється від гомо сапієнса ціла держава, маємо шанс дізнатися незабаром. Після того як в Україну справді прийдуть ті «шалені гроші», які переможці конкурсу з продажу комбінату «Криворіжсталь» ще тільки повинні заплатити за своє нове придбання. А поки що, чекаючи на ці 4 мільярди 793 мільйони доларів (округлено, за курсом Нацбанку), експерти, фінансисти, журналісти й особливо політики (це вибори — ми пам'ятаємо) вже активно «ділять» ці гроші, наввипередки пропонуючи пустити їх на ті чи інші потреби. І це тільки на перший погляд здається, що будь-хто, наділений хоч трохи тверезим розумом і здоровим глуздом, замість одразу проїсти й розтринькати несподіване багатство, вклав би його в якусь прибуткову справу, аби надалі спокійно їсти й витрачати дивіденди, знаючи, що грошики тим часом працюють на нові наїдки й розваги. Жебрак, несподівано зірвавши джек-пот, додумається до цього в одному випадку з тисячі. Політик напередодні виборів не зізнається у перевагах такого витрачання мільярдів ніколи.