Для початку — факт, озвучений генеральним директором МКФ «Молодість» Андрієм Халпахчі. Нічого особливого у ньому немає, але в контексті сучасної кінореальності він виглядає так, наче його «висмикнули» із якогось роману письменника-фантаста. Виявляється, за радянських часів другою за активнiстю наповнення державного бюджету — після виробників горілки та інших високоградусних напоїв — була кіногалузь. Власне, хто пам'ятає ті благословенні роки, — фільми продукувалися сотнями, сеанси у кінотеатрах йшли один за одним, глядацькі зали були заповнені вщерть — погодиться з тим, що так воно, мабуть, і було. Зробити перший крок до такого з усіх боків приємного стану речей вирішив перший «Кіноринок «Молодість», який працює у кінотеатрі «Баттерфляй-Ультрамарин» з 26 по 29 жовтня.
«Необхідність «Кіноринку...» в рамках нашого фестивалю визрівала давно, — каже Андрій Халпахчі. — Адже фестиваль — це ланка, що поєднує виробництво та дистриб'юцію. Але ще років сім тому це було нереально — пригадайте, скільки у нас було кінотеатрів і в якому примітивному стані була сама дистриб'юція...»
До чого дійшло: коли за радянських часів фільми клали на полиці через ідеологічні міркування, то останнім часом приводом для цього ставала банальна відсутнiсть алгоритму й умов для того, щоб картина дійшла до глядача. У такому безрадісному контексті логічно активізувалися російські дистриб'ютори, які таки забезпечували кінотеари репертуаром, але при цьому податки платили лише з половини прибутку, отриманого з продажу квитків.
З ініціативою «Кіноринку...», в якому беруть участь більше 20 дистриб'юторів та правовласників фільмів, виступила «Молодість», а практичну складову цієї ідеї взялися забезпечити Форум «Кіно Експо Україна» та Асоціація сприяння розвитку кінематографа в Україні. Майданчик для ділового спілкування небезпідставно претендує стати тією лінією старту, з якої у своє світле й успішне майбутнє вирушать українські дистриб'ютори.
Приємно потішила своїм наповненням та багатовекторністю програма «Кіноринку «Молодість». Товар — даруйте за таке немистецьке слово, але у цьому проекті фільми справді є товаром — пропонує найрізноманітніший. Тут вам і документальний цикл «Земне і небесне», і фантастична мелодрама компанії «Наше кіно» «Контакт», і фільм «Італієць», що є лауреатом Каннського кінофестивалю, і документальний фільм про теракти у Москві «Недовіра», і мультик компанії «Футура-фільм» «Астерікс та велика битва», і презентація кінематографа Ісландії... Словом, будь ти представником телевізійного каналу чи директором кінотеатру — обов'язково знайдеш для себе щось потрібне. Фахівці з обладнання також можуть розраховувати на поживну інформацію — «Кіноринок...» запрошує на презентації «Можливості нового кінознімального обладнання», «Розвиток можливостей кіновиробництва: цифровий кінематограф та електронне мовлення» тощо. Ну а найрезонанснішими подіями «Кіноринку «Молодість», як на мене, будуть презентації нових стрічок Олександра Шапіро «Хепіпіпл» та Олеся Саніна «День сьомий» за мотивами подій Помаранчевої революції, показ грузинських фільмів-призерів фестивалю «КіноШок» «Дорога на Карабах» та «Тбілісі, Тбілісі» і... відкритий установчий з'їзд кінопродюсерів України. Останній обіцяє революційні рішення в системі координат, що має назву «Кіноіндустрія». Відомо, що на цьому з'їзді обговорюватимуться важливі поправки до законодавства, які потім пропонуватимуться на розгляд законодавчої влади.
А поки кіногалузь лише готується до радикальних змін, якісно нових умов своєї роботи, не зайве нагадати про досягнення кіноринків, що працюють у сусідніх країнах. Так у Росії у 2003 році було вироблено 40 фільмів, які заробили понад вісім мільйонів доларів, а їх загальна частина у кінопрокаті СНД склала 14 відсотків. Показники минулого року були вже наступними: 51 стрічка, більше 32 мільйонів прибутку і близько 20 відсотків присутності у кінотеатрах СНД. А проведення кіноринків та фестивалів у Казахстані призвело до того, що підтримкою вітчизняного кіновиробництва опікується сам Президент. І дуже продуктивно це у нього виходить: за мотивами національного епосу в цій країні була знята картина з бюджетом 34 мільйони доларів, всі кошти були виділені з державної казни.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
