Аргументи Прем'єра

      Днями Прем'єр-міністр Юрій Єхануров знову нагадав бізнесменам, що вони першими отримають вигоди від вступу до Світової організації торгівлі, тож, мовляв, йому не зрозуміло, чому вони досі залишаються такими пасивними. Заявив це керівник уряду під час колегії Мінпромполітики. Двома тижнями раніше те ж саме пан Єхануров говорив під час засідання Ради підприємців при Кабінеті Міністрів. А між першим і другим епізодом була зустріч Президента і Прем'єра з олігархами, де їм знову нагадали про те саме. Банкова і Грушевського «на всіх парах» ведуть український корабель по курсу СОТ. Щоправда, одні експерти стверджують, що там нас чекають Бермуди, інші наголошують на вигодах. На природне запитання, хто правий у цій дискусії, відповідають народні депутати, голосуючи за закони щодо вступу до цієї міжнародної організації. Пакет із необхідних 22 законів уже прийнято.

      Підбиваючи проміжні підсумки на цьому етапі, пан Єхануров зазначив, що від участі в СОТ слід очікувати передусім впливу на реальний добробут населення. Водночас Прем'єр був відвертим, коли визнав, що ми можемо програти в окремих галузях, однак країна виграє в цілому. Юрій Єхануров також зазначив, що тепер слід розглянути 14 змін до чотирьох законопроектів. У шести-семи випадках, за його словами, проблем немає зовсім, але є проблеми у великих промислових груп, і тут треба шукати компроміс. Пригадується, як «шукали» компроміс народні депутати з питань вступу до СОТ під час минулої сесії, коли не обійшлося без кулаків. Недавню заяву спікера парламенту Володимира Литвина про те, що законопроекти, які подає уряд на розгляд парламенту, не містять достатнього економічного обгрунтування, не коментували. Кабмін «проковтнув» образу. Днями стало відомо, що до парламенту передано чергову порцію «сотівських» законопроектів — і, як слід сподіватися, вони будуть для народних депутатів достатньо переконливими.

      Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді прийняти чотири законопроекти. Йдеться про узгодження Закону «Про захист прав споживачів» із нормами Європейського Союзу, про дозвіл на ввезення автомобілів, старших за 8 років, зниження експортного мита на металобрухт, а також мита на експорт живої худоби та на шкіряну сировину. Найвагоміші наслідки з-поміж цих змін потягне, як очікується, законопроект щодо металобрухту. На думку Кабміну, буде скасовано кількісні обмеження у торгівлі з ЄС після вступу України у СОТ, зокрема, забезпечено вільний доступ української металопродукції на цей ринок, що є одним з найпривабливіших як за обсягом, так і за ціновими показниками. У пояснювальній записці до законопроекту також зазначено, що українські меткомбінати забезпечено брухтом. Справжню революцію у стосунках виробник—споживач потягнуть за собою зміни до ще одного, вищезазначеного закону, в якому вводяться визначення понять «товар», «фальсифікована продукція», «послуга», «робота», вводяться вимоги з інформування споживачів про ціни, установлюються правовідносини, зокрема ті, що пов'язані з укладенням договорів, а також правовідносини в сфері споживчого кредитування тощо. Крім того, після узгодження Закону «Про захист прав споживача» у державному бюджеті щорічно необхідно передбачати кошти на оплату вартості зразків і проведення їхнього дослідження на суму близько 9 мільйонів гривень.

      Ясна річ, що затягувати прийняття цих законів далі неможливо. Адже 1 грудня на саміті «Україна—ЄС» йтиметься про набуття статусу країни з ринковою економікою, і потрібно буде відзвітувати про виконання свого «домашнього завдання», тим самим виявивши свою рішучість щодо вступу до СОТ. На цьому наполягає Президент. Водночас тривають дискусії щодо тактики входження до цієї міжнародної організації. «Російські пропозиції про синхронізацію вступу до СОТ досить розумні, адже РФ за своїм впливом, економічною потужністю і політичною вагою не можна співставити з Україною, і ми можемо скористатися її політичною вагою», — вважає віце-президент Центру дослідження корпоративних відносин Ростислав Іщенко. Протилежної точки зору дотримується керівник російської делегації з переговорів із СОТ, директор департаменту міністерства економічного розвитку і торгівлі РФ Максим Медведков. Перед учасниками переговорів з боку Росії, підкреслив він, стоять набагато складніші завдання, ніж перед українськими колегами. Перш за все, незрозуміло, коли ж закінчаться багатосторонні переговори з системних питань (наприклад, стосовно захисту інтелектуальної власності) в рамках робочої групи з приєднання Росії до СОТ. На думку пана Медведкова, вони, в кращому випадку, закінчаться на початку літа наступного року, повідомляє «Прайм-тасс».

      На наступному тижні Верховна Рада, не виключено, розгляне запропоновані урядом законопроекти, про які йшлося вище. Питання тим більше назріло, що готується офіційний візит Прем'єр-міністра до США, де в нього має відбутися зустріч із вищим керівництвом цієї країни. З-поміж інших питань, можливо, йтиметься про скасування поправки Джексона-Веніка та підготовку до підписання двостороннього протоколу, що, власне, стане завершальним акордом для вступу до СОТ. Отож, як би не тлумачили в парламенті всі «плюси» і «мінуси» приєднання України до цієї міжнародної організації, не варто втрачати здоровий глузд, перебільшуючи небезпеку. Тим паче, що наші переваги визнають навіть там, звідки ми очікуємо якихось каверз.