Крадена «Священна кров»?

      Майже кожне творіння, що стає популярним в усьому світі, — чи то книга, чи пісня, — ризикує наштовхнутися на оцінку на кшталт «десь ми вже таке чули (бачили, читали)», і його автора підозрюватимуть у плагіаті. Дуже часто такі претензії пов’язуються зі звичайною чорною заздрістю, хоча іноді справді слід замислитися: а чи не використав цей митець для свого злету і, відповідно, збагачення, інтелектуальну власність інших авторів? З огляду на те, що американський письменник Ден Браун — автор релігійно-пригодницького детективу «Код да Вінчі» — віднедавна став одним із найчитабельніших літераторів у світі (і вже точно найбагатшим), йому адресують і відповідну кількість закидів та звинувачень. Скажімо, такі собі Річард Лі та Майкл Бейгент звинувачують Брауна в незаконному використанні висновків, що містяться в їхній книзі «Священна кров та святий Грааль».

      Ця праця побачила світ ще в 1982 році. У ній автори детально розглянули середньовічні легенди Південної Франції про походження династії Меровінгів від нащадків Ісуса Христа та Марії Магдалини. Виходить, Лі й Бейгент ще 23 роки тому закрутили інтригу навколо того, що орден тамплієрів і таємничий пріорат Сіону знали про «святе» походження Меровінгів і вели складну політичну гру, намагаючись повернути нащадкам цієї династії втрачений трон Франції. Якщо Ден Браун побудував свій бестселер на такому самому висновку, отже — плагіатор! Відтак автори книги подали позов до суду на американського поп-письменника, і попередні слухання в цій справі відбудуться вже цього місяця. Сам же судовий розгляд заплановано на лютий 2006 року, повідомляє британська газета «Телеграф».

      Суть судових розбирань полягатиме передусім у визначенні того, чи є увага Брауна до твору Лі й Бейгента справжнім плагіатом, чи це просто творче запозичення. Річ у тім, що сам Ден Браун не заперечує використання ідей авторів «Священної крові». У романі «Код да Вінчі» є згадка про цю книгу — її головному героєві показує негативний (як виявилося) персонаж, знавець історії сер Лью Тібінг, чиє ім'я, якщо придивитися до англійських транскрипцій, є анаграмою прізвищ Лі та Бейгента! Браун просто трохи переставив літери у прізвищах своїх «благодійників». Ба більше, вони стверджують, що фізичне каліцтво книжкового Тібінга списане з особливостей третього співавтора «Священної крові» — Генрі Лінкольна (зараз він хворий і вирішив не брати участi у позиванні з Брауном).

      Відтак автор «Коду да Вінчі» і його адвокати старанно готуються до судового захисту. Але, як видно, для виправдання вони будуть використовувати вже звичні прийоми. Зокрема, відповідаючи цими днями на запитання кореспондента «Телеграф», чи справді він украв підгрунтя свого суперпопулярного роману у попередників, Браун сказав, що ідеї, висловлені в книзі «Священна кров і святий Грааль», витали в повітрі давно, і взагалі вони присутні також у багатьох інших історичних розвідках...