Здоровий недужого не розуміє

      Учора при Національній раді з питань телебачення та радіомовлення відбувся пікет, організований активістами Українського товариства глухих (УТОГ). Учасники акції зі зворушливими саморобними плакатиками у руках вимагали припинити порушення прав глухих в українському телепросторі й просили повернути сурдопереклад на телебачення в необхідному обсязі.

      Відверто кажучи, важко було означити дії пікетувальників словом «вимоги». Вони, швидше, скидалися на бідних родичів, які зі зніченими усмішками на обличчях просили державних мужів зробити їхнє життя бодай трохи повноціннішим. І від тих усмішок ставало боляче на душі і вкотре огидно за державу.

      Шляхетна телевізійна чолівка таки помітила пікетувальників і запросила для дружньої розмови. На п'ятому поверсі у приміщені Нацради вже тривав брифінг для журналістів за участі голови Нацради Віталія Шевченка та його заступника Ігоря Куруса. Щоправда, спілкування шановні чиновники почали не з громадянами, які зле чують, а з вреднючими журналістами. Мовляв, через них усі ці непотрібні пікети, бо ж цілком можна було вирішити проблему шляхом мирного листування з УТОГом.

      — Хоча нам приємно було вас побачити, бо спілкування може пришвидшити справу, — осяйно усміхнувся пан Курус і додав: — але ж жодних ваших письмових звернень ми раніше не отримували.

      Дактилолог (перекладач себто) Українського товариства глухих Марина Ліферова зауважила, що товариство багато років активно пише листи в Нацраду, а не так давно пані Марина ще й особисто намагалася поспілкуватися з високими начальниками, але вони були страшенно заклопотані. Віталій Шевченко палко почав запевняти, що вони з дорогою душею допомогли б людям з вадами слуху, проте прямого відношення до цієї проблеми Нацрада, виявляється, не має. Телекомпаніям вони можуть лише порекомендувати й аж ніяк не наказати в повному обсязі задовольняти вимоги соціально незахищених верств населення.

      Журналісти поцікавилися, хто ж має нести відповідальність за невиконання постанов колишнього Президента .Кучми, що вони пачками з'являлися протягом усього його керівництва і стосувалися насамперед Державної телекомпанії України, згідно з якими на УТ-1 різнопланових програм із сурдоперекладом мало бути 10 годин на тиждень!? Віталій Шевченко відповів, що не бачив подібних розпоряджень екс-Президента, тому й не знає, хто за них мусить відповідати. Тоді представники УТОГу надали шановним посадовцям не лише супергуманні постанови за останні вісім років, а й одну новеньку, датовану 1.06.2005 роком і підписану Президентом Віктором Ющенком. Ось її текст: « Забезпечити протягом червня-липня 2005 року першочергові заходи щодо створення сприятливих умов для доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до інформаційного простору, зокрема шляхом адаптації інформаційно-комунікаційних систем до потреб людей      із вадами зору і слуху. А також збільшення кількості інформаційних та культурно-освітніх телепрограм із сурдоперекладом та титруванням».

      — Улітку нам надіслали листа, підписаного віце-президентом НТКУ Владленом Литвиненком, — розповідає Марина Ліферова, — в якому слізно вибачалися за тимчасові незручності і повідомляли, що 19 вересня випуски новин із сурдоперекладом буде поновлено. Новини ми маємо: об 11.00 на «1+1», і о 12.00 — на Першому каналі. Як ви самі розумієте, у цей час найактивніша вікова категорія людей із вадами слуху перебуває на роботі. Чи дочекаються вони перед парламентськими виборами повноцінної інформації — невідомо. А про обіцяні 10 годин мовлення їм та їхнім дітям залишається лише мріяти.

      Можливо, й цинічно так говорити, але якби (боронь Боже) бодай частина наших верховних мужів мала в родині біду, як у цих людей, то, думаю, знайшли б як організувати сурдопереклад не лише на Державному телебаченні, а й на комерційних каналах. Проте ситий голодного не розуміє.