На кожного Пукача знайдеться «пукавка»

      Ще кільканадцять місяців тому запевненням свіжопризначеного Генпрокурора Святослава Піскуна «розкрити «справу Гонгадзе» вже через рік» міг повірити тільки хтось або дуже наївний, або геть не знайомий з реаліями політичного життя сучасної України. Звісно, виконати свою обіцянку (щиру чи ні — це вже інше питання) Піскунові так і не вдалося — умови «демократії по-кучмівськи» не дозволили. Однак несподівано для всіх (а можливо, і для самого себе), включно з «хазяями» вулиці Банкової, «головний прокуратор» дозволив своїм безпосереднім та опосередкованим підлеглим підійти до офіційної розгадки на небезпечно близьку відстань. Святослава Михайловича з ГПУ, природно, «поперли», але ж маховик уже розкручено...

      Словом, оксюморон «розкрите вбивство Георгія Гонгадзе» має всі шанси стати реальністю. Точніше, мало ще вчора. Як стверджує інтернет-видання «Українська правда», творіння покійного Гії, доля найскандальнішої в історії незалежної України справи залежала від рішення судді Апеляційного суду Києва Слинька С. С., під головуванням якого у середу, 5 листопада 2003 року, мав відбутися розгляд питання про звільнення з-під варти генерала Олексія Пукача, керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС. І саме вердикт «апеляційного» судді, як стверджує «УП», мав дати відповідь на запитання, чи є взагалі шанс колись дізнатися правду про вбивство Георгія.

      Як «УМ» уже розповідала, за останніми (й нібито достовірними) даними, саме генерал Пукач увечері 16 вересня 2000 року підійшов до Гії Гонгадзе і вмовив його сісти у міліцейську машину. Після цього живим редактора «Української правди» вже не бачили... І саме Пукач «є ключовим свідком, який може вивести справу на справжніх замовників убивства Гонгадзе», пише «УП». За інформацією видання, в ізоляції від світу (принаймні до вчорашнього вечора Олексій Іванович перебував у тимчасовому ув'язненні в Чернігові) генерал «заламався» і «за своїм моральним станом» був готовий давати свідчення. Джерела «Української правди» повідомляють, що «ключового свідка» наразі звинувачують тільки «у знищенні документів МВС щодо стеження за Гонгадзе, яке відбувалося протягом літа 2000 і поновилося перед убивством Георгія». Але якщо головний «спостережник» почне давати свідчення, у переліку обвинувачень можуть з'явитися зовсім інші статті...

      Саме тому для багатьох ДУЖЕ високопоставлених осіб держави украй важливо, аби Пукач мовчав. Адже в «ланцюжку» «справи Гонгадзе» цей генерал виконує роль «середньої ланки», яка зв'язує виконавців та замовників убивства журналіста. «Усі причетні до знищення Гії живі, включно із генералом Едуардом Фере, який з липня цього року перебуває у комі, — запевняє «УП». — І якщо Пукач не буде мовчати, почнеться ланцюгова реакція — кожен із підозрюваних почне відчувати небезпеку виявитися «крайнім» у смерті Георгія. І не стримуватиметься на допитах».

      За даними «Української правди», звільнення Олексія Пукача вимагає сам Леонід Кучма. При цьому слідчі, які займаються розслідуванням убивства Гонгадзе, бояться втратити головного наразі свідка, оскільки чудово розуміють, що варто начальникові «наружки» вийти на підписку про невиїзд — і свідчення він даватиме вже хіба на Страшному суді... «Термінове звільнення Пукача з-під варти потрібне не лише для того, щоб якнайшвидше забрати з рук слідства нестійкого свідка, — припускає інтернет-творіння покійного Гії, — але й щоб ця подія не збіглася із призначенням нового Генпрокурора». Адже якщо Пукача випускатимуть після приходу Васильєва, це виглядатиме, як «реверанс» Кучмі на знак вдячності за «генеральне прокурорство». Не дивно, що звільненням Олексія Івановича «опікується» висококваліфікований адвокат, найнятий для цієї мети кимсь, хто може платити значно вищі гонорари, ніж це дозволяє офіційна генеральська платня.

      Засідання Київського апеляційного суду відбувалося вже тоді, коли цей номер «УМ» був готовий до друку, і під час написання цього матеріалу ми ще не знали, чи вийшов генерал Пукач на свободу. Якщо вийшов — усім, хто хоче дізнатися правду про смерть Георгія Гонгадзе, залишається тільки молитися за здоров'я занадто обізнаного генерала. Залишається лише сподіватися, що Олексія Пукача не «приберуть», але надто вже очевидно, для кого в цій ситуації найкращий свідок — мертвий свідок. Це раніше ми із захватом спостерігали за перипетіями серіалу про боротьбу відважного комісара Каттані з італійською мафією, яка без жодних застережень відстрілювала всіх, хто мав необережність стати на шляху сіцілійських «хрещених батьків», і підсміювалися з дурних італійців — мовляв, якщо замовник убивства відомий, чому б його не арештувати? Реалії ж нинішньої «української Сіцілії»  жорстокіші за закони батьківщини «коза ностри»: хоча на кожного «занадто розумного» знайдеться свій КамАЗ, бейсбольна битка чи парочка «бойових орлів», ніякої мафії у нас при цьому «не існує»...

ДО РЕЧІ

      За інформацією «УП», якщо «справа Гонгадзе» розслідуватиметься й далі, одним із найперших претендентів на арешт є заступник Олексія Пукача Володимир Бернак, який разом із шефом вивіз Георгія Гонгадзе у те місце, звiдки вiн уже не повернувся.