У коридорах розминулися, в парламенті об'єднаються?

      Жінки отримують задоволення по-різному. Одній для повного екстазу досить придбати нову тефлонову пательню, інша розімліє під невагомою вагою накинутої на плечі багатим залицяльником шиншилової шубки, ще котрась відчує справжнє блаженство тільки натягнувши на пальчик довгоочікувану обручку... Так чи інакше, термін «задоволення» слабка стать розуміє дещо інакше, а в більшості випадків — просто геть інакше, ніж сильна. Звісно, якщо не йдеться про жінку, яку називали «єдиним чоловіком» у Кабміні, у Верховній Раді, в політиці й усюди, де б вона, тобто Юлія Тимошенко, не брала «господарство» у свої тендітні ручки. Таких жінок, як «наша Юля», банальними шубками-пательнями не задовольниш. Їм подавай справжній вибух емоцій. Такий, як, наприклад, омріяний продаж тисячу разів згаданої на революційному Майдані в контексті порушення «злочинною владою» восьмої заповіді («не кради») «Криворіжсталі».

      Юлія Володимирівна з'явилася до Фонду держмайна сяючою (де й ділися ознаки недавньої хвороби) й на вигляд справді щасливою. Сиділа не в кафе чи кабінеті голови ФДМ, де спостерігали за трансляцією дійства журналісти й Президент із Прем'єром та керівником своєї канцелярії, а в самій залі. З розпашілими щоками спостерігала за тим, як зростає ціна, а щойно ліцитатор виголосив вирішальне «Продано!», підскочила й кинулася вітати задоволених представників переможного «Міттал стілу». А опісля, на хвилі радісного піднесення, зустрілася з журналістами й поділилася з ними своїми почуттями.

      «Я отримувала задоволення від дійсно чесної приватизації, — зізналася Тимошенко. — Я сиділа буквально в 20 сантиметрах від переможця і бачила, як учасники конкурсу хвилювалися, як пили воду, як промокали серветками спітнілі обличчя». А от із Президентом Ющенком, який також був у приміщенні ФДМ, «на жаль», не зустрілася: «Я перебувала в кімнаті, де відбувався аукціон, його там не було. І ми десь розминулися в коридорах».

      Того дня, вважає закосичена Юля, «не стояло питання, чи залишається «Криворіжсталь» у руках держави чи приватних власників». Питання було в тому, «чи залишається вона в руках Пінчука, донецьких і решти, які викупили комбінат у Кучми за хабарі (за 800 тисяч доларів), чи «Криворіжсталь» буде продано за цивілізовану ціну 5 мільярдів доларів». «Якби всі об’єкти за часів Кучми продавалися за такою ж процедурою аукціону, «Україна була б однією з найрозвиненіших країн Європи», — вважає Тимошенко. І шкодує, що «більшість стратегічних підприємств усе ще залишаються в руках олігархів». «Продати б іще 5—10 підприємств у такий спосіб — це на 5—6 років уперед виконало б бюджет України. Нам потрібно боротися, щоб не тільки «Криворіжсталь» була кинута як кістка народу, а й усі інші підприємства, які були вкрадені, були повернуті», — констатувала Юлія Володимирівна. При цьому, за її словами, був ризик, що і стосовно «Криворіжсталі» повторний аукціон проведено не буде. Адже «на всіх рівнях влади пропонували хабарі в розмірі до 300 мільйонів», — сказала Тимошенко й висловила сподівання, що кошти від продажу «Криворіжсталі» будуть спрямовані «на задоволення соціальних потреб громадян», зокрема й на компенсацію за втрачені заощадження. Перед виборами ідея більш ніж актуальна, до того ж іще під час минулої, президентської, кампанії команда Віктора Ющенка, відповідаючи на запитання, де потенційний Президент планує брати кошти на виконання передвиборчих обіцянок повернути гроші вкладникам тощо, кивала на майбутні надходження з продажу відібраної у «злодіїв» «Криворіжсталі». Хоча експерти криком кричать про те, що замість проїдати такі гроші, логічніше було б спрямувати їх на розвиток... Натомість леді Ю обіцяє контролювати (через нардепів із БЮТ) використання виручених з продажу грошей, адже ця сума складає ледве не чверть бюджету України.

      Тимошенко наголосила на тому, що отримана на відкритому аукціоні ціна за комбінат перевищує суму, яку минулого року «по блату» заплатили за «Криворіжсталь» попередні власники, вшестеро, і пообіцяла за посередництва своєї фракції у Верховній Раді ініціювати розслідування тієї злочинної приватизації підприємства за заниженою вартістю. «Були люди, які підписували розпорядження, проводили конкурс, був Кучма, під дахом якого це відбувалось. Треба, щоб ці люди понесли відповідальність», — наголосила Ю. Т. І заявила, що «наступним має бути Нікопольський завод феросплавів, який повернутий державі», адже «його купили за 60 мільйонів, хоча реальна ціна мільярд». Екс-Прем'єрка пообіцяла звернутися до Генпрокуратури щодо затягування повторної приватизації НЗФ. І назвала ще одне підприємство, яке «хотілося б», щоб було продане у процесі такого ж відкритого аукціону, як «Криворіжсталь» (до речі, відповідна технологія продажу, нагадала пані Юля, була затверджена спеціальними постановами уряду саме за часів її прем'єрства). Йдеться про Криворізький гірничозбагачувальний комбінат окислених руд (на який, до слова, теж претендує компанія «Міттал стіл»). Загалом, за словами лідерки БЮТ, за минулої влади було «вкрадено» до 20 стратегічних підприємств.

* * *

      Також позавчора Юлія Тимошенко мала зустріч із представниками Європейської бізнес-асоціації, під час якої говорилося не тільки про економіку, а й про «чисту» політику. Зокрема, колись затята противниця, а тепер — прихильниця конституційної реформи, опозиціонерка з косою заявила, що необхідно розробити прозорий механізм контролю за членами уряду, яких після вступу в дію політреформи призначатиме Верховна Рада. Адже «перехід на парламентсько-президентську республіку, — тверезо оцінює Юля, — має як вагомі плюси, так і мінуси». Зокрема, такий: обрання парламентом не лише Прем'єр-міністра, а й міністрів, призведе до того, що міністри відчуватимуть на собі вплив з боку трьох центрів — ВР, Прем'єра та партій, які представляють в уряді.

      До речі, про партії. Ю. Т. визнала, що в майбутньому парламенті її силі доведеться з кимось блокуватися. І хотілося б, щоб це були «свої», «помаранчеві». «Я дуже хотіла б, щоб після парламентських виборів була знайдена основа для порозуміння та об'єднання між нашими політичними силами (БЮТ і НСНУ)», — зазначила вона. Адже, незважаючи на розходження в оцінці сьогоднішньої ситуації в країні, БЮТ і «Наша Україна» «стоять на однакових ідейних засадах»: євроінтеграція, членство в СОТ тощо, і це допоможе двом політичним силам об'єднатися в майбутньому парламенті. Але самі вибори-2006, за прогнозом Тимошенко, проходитимуть «дуже важко».