«Патріотичний» дебют

25.10.2005

      На яких тільки партійних посадах не був колишній державний секретар — і в комсомолі трудився, і соціал-демократію(о) просував, і до керівних органів НСНУ входив, — але очолювати політичну силу йому ще не випадало. Тепер Олександр Зінченко матиме змогу вкусити лідерського хліба. Як і очікувалося, Партія патріотичних сил України обрала його своїм головою.

      Пригадується, коли Зінченко вперше заявив, що визначився з партійною приналежністю, він не вказав назви свого майбутнього дітища. Вважав це неетичним і передчасним, бо рішення має прийняти тільки з'їзд. Хоча міг і зовсім не «шифруватися», адже ще до початку з'їзду партійні функціонери виготовили здоровенні постери з портретом екс-держсекретаря у повен зріст і пророче написали: «О.Зінченко, голова Партії патріотичних сил України». Під цими «анонсами», які прикрасили хол готелю «Братислава», невдовзі одноголосно підписалися всі 240 делегатів з'їзду: таким одностайним голосуванням вони проклали Зінченку шлях до посади голови партії.

      Отож партія, в якій за мітлу замість генерал-лейтенанта Віктора Палія (тепер він «зам» Зінченка) взявся Олександр Олексійович, стає на новий шлях. Не виключено, що це стосуватиметься й ідеології. Як уже писала «УМ», ППСУ складається здебільшого з колишніх військовослужбовців, і саме на «силовий» кшталт була сформована її програма. Зінченко ж, ясна річ, візьметься розширювати ідеологічний спектр. Це він не приховував на з'їзді й серед новацій у промовах називав: підтримку середнього класу («Наше головне завдання — дати середньому класу суспільну, політичну і бізнесову перспективу»), розвиток технологій («Майбутнє є тільки у тих держав, які володіють новітніми технологічними розробками та вкладають кошти в науку та освіту»), боротьбу з корупцією, співпрацю з молоддю, розвиток місцевого самоврядування.

      Частину своїх партійних ідей Зінченко взявся підкріплювати написами на вже згаданих постерах. Наприклад, про науково-технічний прогрес. На тлі ракет, літаків та пароплавів Зінченко —чоловік, що йде вперед із сяючими очима та яскравою посмішкою, — стверджує: «Вимоги сьогодення полягають у довгочасних стратегіях». Такої агітації на з'їзді було повно. Кілька постерів, ручок, наліпок, календариків роздали й журналістам. При цьому цікавим є таке: навіщо Зінченку інтенсивно розкручувати партію, якщо з нею він і так планує увійти у блок?

      І ймення цієї коаліції зовсім не секрет. Це Блок Юлії Тимошенко. На з'їзд, приміром, особисто навідався Олександр Турчинов — керівник штабу «Батьківщини» і «права рука» Тимошенко. Він сказав, що «патріот — це той, хто захищає Батьківщину», і з цього зробив висновок, що «Партія патріотичних сил має об'єднатися в блоці з «Батьківщиною». Такого наміру зовсім не приховував і сам Зінченко. «Двері [у коаліцію] відкриті для всіх, хто здатен подолати партійні чи інші розбіжності, — розповідав він однопартійцям. — Хоча ми не приховуємо, що вже сьогодні беремо участь у створенні виборчого блоку, в першу чергу, з блоком Юлії Тимошенко». Розповідаючи про коло переговірників під час телемосту з регіонами (цікава, до речі, партійна новація), Зінченко був небагатослівним: він переривав фразу довгими роздумами і «відкрив» тільки двох потенційних учасників — ПРП Пинзеника та «Вперед, Україно!» Мусіяки.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>