Сенсаційне припущення, що з'явилося на сайтах електронних ЗМІ, підтверджує нагальність доручення Президента України Віктора Ющенка головному міліцейському відомству — «розібратися із ситуацією в Мелітополі». Адже степове містечко незмінно фігурує у статистиці правопорушень і злочинів. Виконуючи доручення глави держави, у Мелітополі «накопають» багато, якщо інспектуватимуть «кримінальну столицю південного сходу» не запорізькі силовики.
Йдеться про тротил, який нібито потрапляє на Кавказ із Мелітополя (про українське походження вибухівки неодноразово заявляв і Шаміль Басаєв). До Азовського моря від райцентру можна дістатися за неповні півгодини (відстань — близько сорока кілометрів); між українським і російським берегами Азова постійно курсують кур'єри на швидкохідних, з японськими двигунами, катерах. За дві години вони добираються до Кубані. Обмінявши тринітротолуол на наркозілля, кур'єри квапляться назад.
Першим вийшов на слід злочинного бартеру мелітопольський журналіст Володимир Карачевцев. Спілкуючись з азовськими рибалками, він багато чого дізнався, але після повернення з-під курортної Кирилівки Володя пішов із життя за вельми загадкових обставин (офіційна версія — повісився п'яничка на ручці холодильника!). Головний редактор мелітопольського «Кур'єра» Ігор Єнін каже, що після загадкової смерті Карачевцева його диктофон і цифровий фотоапарат опинилися в міліції, а звідти апаратуру віддали «стерильно чистою», без будь-яких записів, хоча журналіст телефоном повідомив, що має скандальний матеріал.
Не менш загадковою була і смерть уродженця Мелітополя полковника Олександра Судакова. Начальник управління логістики Генштабу Збройних сил України начебто добровільно викинувся з 10-го поверху висотного будинку, в якому він щасливо мешкав зі своєю сім'єю. Щасливо, доки його не долучили до інспектування артбази під Новобогданівкою (родичі з часом зізналися, що Судаков казав: за мною стежать, і хто знає, що може статися). За якийсь тиждень до запланованого прибуття ревізорів сталася пожежа із жахливими наслідками. Версію самогубства спростовує і та обставина, що перед похованням полковника на його тілі родичі не знайшли травм чи бодай подряпин (після падіння з 10-го поверху!), а ось дві дірки на потилиці були, каже земляк «самогубці» журналіст Ігор Єнін. Родичам просто закрили рота.
Збитки Міноборони від вибухів у травні 2004-го становили начебто 2,5 мільярда гривень. А ось прибутки фірмачів, котрі займалися утилізацією боєприпасів, ніхто не підрахує. Мелітопольські журналісти «пронюхали», каже Ігор Єнін, що кольоровий метал iз новобогданівських снарядів переплавляють на «чушки» на одному з невеликих підприємств, яке належить «Мелітопольпродмашу» (директор Я. Пижинський). Тут ще з радянських часів збереглися спеціальні цехи, що виготовляли продукцію на замовлення Міноборони. Про це письмово інформував силовиків керівник Мелітопольського осередку незалежних журналістів Олександр Боровий. Реакція? Звісно ж, нульова.
Хто ж «править міліцейський бал» у Мелітополі і приморських районах? Контролюють українське узбережжя Азовського моря відповідні відомства Якимівського і Приазовського районів. Нинішній начальник Мелітопольського МВВС підполковник Сергій Коломоєць донедавна керував якимівськими міліціонерами, а його тодішній заступник і родич Куртєв нещодавно очолив Приазовський РВВС. Потому, як на рівні міністра було визнано, що «там взагалі творилося неймовірне»(14 жовтня Юрій Луценко на прес-конференції у Запоріжжі сказав, що «одна пані-дама заправляла усією злочинністю в масштабах Запорізької області»). Мова про Тамілу Гріцу, дружину полковника Карпухіна, якого врешті-решт турнули з посади начальника Приазовського райвідділу (довірили Куртєву, родичу Коломойця, якого мас-медійники Мелітополя вважають «прикритим» зі столиці і своєрідним диригентом кадрових перестановок у регіоні).
З огляду на низку обставин годі дивуватися, що Мелітополь є регіональною столицею наркобізнесу з річним оборотом у декілька мільйонів доларів.